При експорті зернових та олійних культур з України багато країн-імпортерів вимагають відсутність насіння амброзії полинолистої   у вантажі. Бур’ян надзвичайно шкодочинний, на засмічених полях зниження врожаю польових культур досягає 50%. На утворення 1 т сухої речовини бур’ян споживає із ґрунту 24-33 кг азоту, 5-8 кг фосфору, 32 кг калію та близько 950 т води. У Держпродспоживслужбі радять поєднувати  механічний та хімічний методи захисту від амброзії, перспективними вважають і  біопрепарати,  а також нагадують, що для амброзії полинолистої найбільш чутливою до дії гербіцидів є фаза 2-4 листки.

Багато хто знає, що амброзія полинолиста (Ambrósia artemisiifólia) це небезпечний бур’ян, який росте на узбіччі доріг та залізничних колій, пустирях, по берегах водойм, біля звалищ. І небезпечний він насамперед у  період цвітіння так як його пилок алергенний. У людей опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури, розвивається астма.

Та не тільки алергенним пилком  небезпечна амброзія полинолиста. Вона засмічує усі польові культури, сади та виноградники завдаючи великої шкоди сільському господарству. Завдяки своїм біологічним особливостям: висока насіннєва продуктивність (30–40 тис. насінин з однієї рослини); насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати й давати повноцінні сходи; тривалий час зберігатися в ґрунті — бур’ян швидко поширюється та засмічує сільськогосподарські посіви.
Бур’ян надзвичайно шкодочинний, на засмічених полях зниження врожаю досягає 50%. Маючи потужну кореневу систему до 4 метрів, рослина утворює велику надземну біомасу й затіняє польові культури. Амброзія створює високу конкуренцію польовим культурам за споживанням води і поживних речовин.  На утворення 1 т сухої речовини бур’ян споживає із ґрунту 24-33 кг азоту, 5-8 кг фосфору, 32 кг калію та близько 950 т води.

При експорті зернових та олійних культур багато країн імпортерів вимагають відсутність насіння амброзії полинолистої   у вантажі. А це додаткові витрати на очищення продукції від насіння амброзії полинолистої  для фермерів що виробляють на експорт та експортерів.

Отже шкода від амброзії полинолистої значна. Але як фермеру з нею боротися? Є декілька методів боротьби: механічний, біологічний, хімічний. Розглянемо їх плюси і мінуси.

Механічний метод: скошування, дискування, багаторазове культивування (пар, напівпар). На засмічених полях зернових культур після збору врожаю, за наявності вологи в ґрунті,  амброзія полинолиста масово проростає  і починає розвиватись. Можна провести скошування рослин до цвітіння, але завдяки високій здатності до регенерації і після трьохразового скошування рослини будуть відростати, квітувати та давати насіння. Після скошування, як тільки бур’ян почне відростати потрібно провести оранку або глибоке дискування.  Тому краще відразу провести якісне (пагони мають бути знищені нижче кореневої шийки)  глибоке (не менше 8 см) дискування.  Якщо засміченість насінням амброзії полинолистої дуже велика, можна використати чорний пар (багаторазове культивування). При оптимальній глибині проростання насіння 1-4 см  культивування на глибину 6 см провокує насіння на проростання. А наступне культивування знищує пророслий бур’ян. Цей метод є ефективним , але потребує значних витрат.

Біологічний метод полягає у використанні гриба Albugo tragopogonis L– збудника білої іржі, амброзієвої совки (Tarochidia candefacta Hubn) і амброзієвого листоїда (Zygogramma saturalis). На сьогодні біологічний метод швидко розвивається, і є перспективним, але він більш орієнтований на боротьбу з амброзією полинолистою  в населених пунктах.

Для контролю засміченості амброзії полинолистої у посівах сільськогосподарських культур використовують хімічний метод. У «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» є багато гербіцидів різної ді,ї які ефективно контролюють амброзію полинолисту. В залежності від засмічення бур’яном і культури, що вирощується, можна підібрати оптимальний варіант захисту. Це може бути комбінований (використання ґрунтових та після сходових гербіцидів),   використання після сходових гербіцидів, використання гібридів соняшнику та ріпаку для гербіцидних технологій. Слід не забувати, що для амброзії полинолистої найбільш чутливою до дії гербіцидів є фаза 2-4 листки. Тому для максимально позитивного застосування гербіцидів дотримуємося технології внесення препарату та орієнтуємося на фазу розвитку рослини при внесенні.

Поєднуючи механічний та хімічний метод поля можливо надійно захистити від амброзії полинолистої.

Іван Малий, головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів на  кордоні,

Держпродспоживслужба Київської області

ІА «Інфоіндустрія»