Білоруський досвід вирощування і захисту озимої пшениці

Подивитися, як господарюють сусіди, — завжди цікаво. І не лише найближчі, а й трохи віддаленіші. Нам випала нагода дізнатися, які технології застосовують у вирощуванні зернових білоруські аграрії. Тож ділимося їхнім досвідом із вами.

Слід зазначити, що в Республіці Білорусь насиченість сівозміни зерновими та кукурудзою вкрай висока. Площі колосових зернових відносно решти посівів можуть сягати 60-70%, а то й більше. Втім, у господарствах, які поділилися своїм досвідом, сівозміна більш «вирівняна», однак зернові культури посідають тут досить важливе місце.

Озима пшениця в СВК ім. В.І. Кремка

Землі сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. В.І. Кремка розташовані у Гродненському районі цієї ж області Республіки Білорусь.Сівозміну в господарствах кооперативу визначає основний напрям — м’ясо-молочне виробництво. Загалом у них утримують 8500 ВРХ і 34000 свиней. А рослинництво переважно забезпечує для них кормову базу.

Станіслав Вінцкевич, заступник директора з виробництва СВК ім. В.І. Кремка

«Основне завдання — залежно від потреби, від перехідного фонду кормів, забезпечити господарства власними якісними кормами. З огляду на це формується структура сівозміни. Овочі та фрукти (яблука) спрямовуємо на продаж. Врожай решти культур — все для забезпечення тваринництва. Навіть переробляємо ріпак на олію та макуху для виготовлення кормів. З переробки також у господарстві є забійний ковбасний цех. Сюди йде 40% свиней і 15% ВРХ, а решту здаємо на державний м’ясокомбінат. А ще з падалиці яблук виробляємо сік», — розповів Станіслав Вінцкевич, заступник директора з виробництва СВК ім. В.І. Кремка.

За його словами, минулий рік у регіоні видався посушливим, тому майже по всіх культурах відбулося «просідання» в урожайності. Зокрема, у 2018-му озимий ріпак збирали по 4,6 т/га, тоді як у 2017-му — по 4,95 т/га. Відповідно й решта культур: цукровий буряк 85 т/га проти 97 т/га; озимі зернові (загалом) — 7,8 т/га проти 12,2 т/га; кукурудза на зерно 15 т/га проти 14,2 т/га.

Взагалі, СВК ім. Кремка —  одне з найкращих господарств у Білорусі. Хоча рослинницький напрям дається їм нелегко, адже ґрунти, на яких господарюють, — не з найбільш продуктивних. Як зауважив Станіслав Вінцкевич, гумус у них слабкий. В середньому 1,2%.  Бал бонітету ґрунту — 40. Десь на 40% оброблюваних площ ґрунти — це середній суглинок, на 20% — піски. Багато полів невирівняні: є височини, де і гравій, і глина. Взагалі, за словами заступника директора господарства, мають проблему з кам’янистістю ґрунтів.

«Це наш бич. На кожен сезон під час посівної залучаємо до 100 осіб щодня для збирання каміння. Звертаємось по допомогу до Гродненського центру зайнятості навіть. Але без цього на деяких полях сівалки в поле вийти не можуть», — додав Станіслав Вінцкевич.

Зараз господарство поступово переходить на безвідвальну систему обробітку ґрунту. Наразі на близько 40% площ застосовано саме такий спосіб обробітку, найближчим часом планують охопити ним до 60% площ. За словами пана Станіслава, за 5-річний досвід використання безвідвального обробітку вони переконалися, що родючість ґрунту завдяки цьому підвищується. А це впливає на загальний результат.

Щодо проблемних моментів для рослинництва, то тут можна назвати кліматичні умови, які зумовлені географічним розміщенням.

«Ми розташовані близько до Балтики, тож клімат тут досить нестійкий. Інколи надходить активний циклон, а потім тривалий період циклони відсутні. Відповідно, то нестача, то надлишок вологи. І осінь та весна в цьому плані найкритичніші періоди», — розповів Денис Бояр, менеджер з розвитку ринку в Гродненській області, BASF Білорусь.

Денис Бояр, менеджер з розвитку ринку в Гродненській області, BASF Білорусь

 

Детальніше про технологію вирощування зернових представник господарства розповів на прикладі одного з полів озимої пшениці.

«Озима пшениця у нас іде переважно після таких попередників, як озимий ріпак, багаторічні трави, а якщо встигаємо прибрати, то по цукрових буряках, кукурудзі. На цьому полі попередником був цукровий буряк», — повідомив заступник директора.

Після збирання буряку провели безвідвальний обробіток ґрунту на глибину 25 см і внесли добрива — фосфору 60 кг/га в д.р. і калію 150 кг/га в д.р.

«Восени вносимо фосфор і калій, азотне підживлення проводимо навесні. В сумі має бути в д.р. 200-220 кг/га. Причому, вносимо добрива роздільно. Тільки-но зможемо увійти в поле, коли починається вегетація і температури не менше 5°0С, проводимо перше підживлення для кущіння — у вигляді КАСу. Потім у 31-шу стадію, коли починає формуватися колос, закладається кількість зерен. І оскільки ми плануємо урожай не менше 8-9 т/га, то в 37-му стадію, на початку виходу прапорцевого листка, проводимо 3-тє азотне підживлення. Потім по колосу для якості, для маси 1000 насінин — у нормі 20 кг/га розчиняємо карбамід у воді й обприскуємо, і це вже 4-та обробка», — деталізував систему живлення Станіслав Вінцкевич.

Сіяли у другій половині вересня. За словами заступника директора господарства, до норми висіву тут підходять індивідуально, залежно від родючості ґрунту, від попередника, від строку сівби.

«В основному, якщо сівба з 5 по 20 вересня, добре вирівняно родючість ґрунту, то норма — 4 млн зерен/га. Якщо сівба відбувається після 20 вересня (загалом крайній термін сівби озимих у нас 30 вересня), або ж у місцях, де гірша родючість, то норму висіву збільшуємо до 4,3 мільйона зернин/га. Загалом же наша мета — сформувати не менш як 450-600 продуктивних стебел на м2», — зауважив Станіслав Вінцкевич.

Восени також на полі провели гербіцидний захист. За словами пана Станіслава, «хімпрополку» вони намагаються 100% провести саме з осені, бо й бур’яни, які перезимували, важче потім прибирати, і навесні навантаження на людей та техніку більше. Тому завадити осіннім гербіцидним обробкам може тільки погода. А взагалі це обов’язкова процедура.

Крім захисту від бур’янів, дуже важливий захист озимих посівів від хвороб. Тому тут велику увагу приділяють протруюванню насіння. Упродовж 10 років у господарстві з цією метою використовували протруйник Кінто® Дуо. Були задоволені його ефективністю. Коли на білоруському ринку з’явилася новинка, удосконалений варіант — Кінто® Плюс, взяли його на випробування.

«Ми проводили досліди у порівнянні з іншими протруйниками, і Кінто® Плюс зарекомендував себе дуже добре. Він вирішує проблеми зі сніговою пліснявою, навесні нормально тримає борошнисту росу. Тому зупинилися на ньому й тепер застосовуємо його практично на всіх посівах озимої пшениці», — розповів Станіслав Вінцкевич.

За його словами, загалом цього сезону озимі перезимували нормально, хоч були весняні заморозки. А завдяки протруйнику Кінто® Плюс посіви протрималися чистими до перших фунгіцидних обробок.

«Кінто® Плюс — це еволюція знаменитого продукту Кінто® Дуо. До нього додано інноваційну діючу речовину флуксапіроксад. Таким чином отримано унікальний протруйник, котрий складається з трьох компонентів, кожен із яких належить до окремого класу фунгіцидів. Аналогів таких продуктів на ринку немає. У нього дуже широкий спектр дії, надійна робота як восени, так і взимку. Насамперед, як і будь-який протруювач, він захищає від інфекції, розташованої як зовні, так і всередині насіння. Контактний компонент — це флудіоксоніл. А системна дія забезпечується двома іншими д.р. — тритіконазолом і згаданим флуксапіроксадом», — роз’яснив Денис Бояр, менеджер з розвитку ринку в Гродненській області, BASF Білорусь.

Він також додав, що крім діючих речовин для протруйника важлива формуляція.

«Кінто® Плюс має нову формуляцію. Він дуже добре прилипає, створює високу плинність насіння, тобто воно в сівалці добре проходить по системі», — пояснив пан Дмитро.

За його словами, за рахунок згаданої третьої діючої речовини препарат знижує ураженість молодих сходів аж до 33-34-ї фази розвитку рослини від листкових інфекцій, що для інших протруйників не характерно.

«Як то кажуть — обробив і забув. З Кінто® Плюс нормальна перезимівля вам гарантована. До 31-ї фази можна про хвороби взагалі не турбуватися. Така пролонгована дія дуже актуальна для нашого регіону. Адже ми близько до Балтики, у нас весни часто бувають затяжними. Відповідно можуть розвиватися такі хвороби, як борошниста роса, церкоспорельозна коренева гниль, листкові плямистості. Крім того, часто на заході Білорусі проявляється тифульозна снігова пліснява. Завдяки застосуванню Кінто® Плюс інфекційне навантаження збудників хвороб з осені знижується, рослини виходять із зими здоровими та рано розпочинають ріст. Тож господарства, які орієнтуються на декілька фунгіцидних обробок, мають змогу зекономити кошти.  Адже протруювання препаратом Кінто® Плюс дозволяє застосувати базову стратегію двократної фунгіцидної обробки без ризику значних втрат врожаю у випадку епіфітотії хвороби», — додав фахівець.

На полі, яке показали в СВК ім. В.І. Кремка, загалом, з урахуванням максимально можливої в даних умовах очікуваної врожайності та з урахуванням витрат на добрива та технологію, заплановано, крім протруювання, ще фунгіцидний захист у 31-у фазу, по прапорцевому листку та по колосу. Також обов’язкове внесення інсектициду. Зазвичай борються із трипсом, у 37-му фазу обробляють посіви інсектицидами в баковій суміші з фунгіцидами. Практикують тут і застосування регуляторів росту.

Загалом посіви озимої пшениці мали досить добрий вигляд. Рослини здорові, поле чисте від бур’янів. Господарі налаштовані на добрий урожай.

Озима пшениця у ВАТ «Бєловежський»

Господарство «Бєловежський» розташоване у Брестській області, в Каменецькому районі. Це одне з найбільших сільгосппідприємств у районі з загальною площею 22 тис. га угідь, із них 15,5 тис. га ріллі. Основний напрям у господарстві — тваринництво. Мають найбільший у Білорусі свинокомплекс на 120 тис. голів. А також 15 тис. ВРХ. Тож, як і в попередньому господарстві, рослинництво тут підпорядковане передусім «кормовим» завданням.

Андрій Босак, заступник генерального директора з рослинництва ВАТ «Бєловежський»

«Щоб забезпечити наше тваринництво, нам щорічно потрібно близько 70 тис. тонн зерна. Тому найбільша питома вага в сівозміні належить саме зерновим культурам — до 65-70% площ», — розповів Андрій Босак, заступник генерального директора з рослинництва ВАТ «Бєловежський».

За словами заступника гендиректора, надалі планують зменшувати площі під буряком і за рахунок цього збільшувати площі під багаторічними травами. Сіятимуть озимий ріпак, адже це більш рентабельна культура. Що стосується середньої врожайності, то Андрій Босак зазначив, що минулий рік, як і для більшості агропідприємств Білорусі, був нетиповим. Порівняно з попереднім, 2017-м, майже у всіх культур отримали меншу врожайність. Буряки торік зібрали з середньою врожайністю 58 т/га, кукурудзу на зерно — по 8,6 т/га (у 2017-му 11 т/га). Зернові на круг отримали по 6,2 т/га, тоді як перед цим мали і по 7,2 т/га. Найбільша проблема — нестача вологи.

«Щодо бальності ґрунту маємо 4 бали. Загалом показник непоганий, адже у нас десь 70-80%  — ґрунти легкого складу. І якщо під час активної вегетації протягом тижня немає дощу, то все — посіви вже пригнічені. І це досить болюча ситуація, бо ми чимало вкладаємо, аби розкрити потенціал рослин — у захист, у живлення… Звісно, як можемо, зменшуємо ризики. Намагаємося ловити вологу, три рази проводимо підживлення. Десь практикуємо ранні терміни сівби, щоби був більший розвиток кореневої системи, тощо», — пояснює Андрій Босак.

Система обробітку ґрунту в господарстві комбінована. Використовують і поверхневий обробіток, і зяблеву оранку, а останнім часом почали застосовувати глибоке розпушування, зриваючи плужну підошву. За словами заступника гендиректора, в їхньому господарстві вже не так багато полів, на яких залишилася плужна підошва.  Підходять комплексно, вважаючи, що в кожного зі способів обробітку є свої плюси та мінуси. Тому один рік дискують, на другий — проводять оранку, а далі — йде глибоке розпушування. Тим більше, що відповідної техніки мають достатньо, і це дає змогу варіювати.

На полі озимої пшениці, яке показали господарі, було закладено дослід із використання протруйника Кінто® Плюс. Як зазначив Валерій Буравков, менеджер з розвитку ринку Брестської області компанії BASF, висока насиченість сівозміни зерновими та нерідкі випадки висівання зернових по зернових спонукають особливу увагу приділяти захисту посівів від хвороб. Тому і якісне протруювання відіграє велику роль у захисті рослин на початкових етапах вегетації.

Валерій Буравков, менеджер з розвитку ринку Брестської області компанії BASF

«Другий момент — дуже легкі ґрунти. Зима зазвичай у Брестському регіоні не дуже сувора, але часто трапляються хвилі заморозків ближче до весни. Дуже часто буває, що випадає сніг і в лютому, і в березні, тобто відбувається випрівання посіву. Потрібен протруйник, який би ефективно контролював кореневі гнилі, снігові плісняву, тифульоз», — зауважив Валерій Буравков.

Протруйник Кінто® Плюс — це новинка для Брестської області, й ВАТ «Бєловежський» став одним із піонерів у його застосуванні.

Головне завдання, яке ставили перед протруйником господарі — зниження інфекційного фону та добра перезимівля посівів. Кінто® Плюс із цим завданням, за оцінкою Андрія Босака, впорався на «5+».

 «З осені на ділянці з посівами, в яких застосовувалося протруювання Кінто® Плюс, практично були відсутні хвороби. А навесні, після перезимівлі, рослини були у чудовому стані. До слова, на сьогодні жоден із наявних на ринку протруйників не контролює тифульоз на належному рівні. Тоді як Кінто® Плюс дуже добре справляється з цим завданням», — додав Валерій Буравко.

Він зазначив іще низку переваг протруйника Кінто® Плюс:

«Даний протруйник містить карбоксамід. Це клас речовин, які дають змогу не тільки контролювати кореневі патогени, а й частково знімати інфекційне навантаження саме з надземної маси. Компанія BASF зареєструвала речовину з цього класу під брендом Ксеміум. І це головна перевага Кінто® Плюс перед іншими протруйниками. Ксеміум зберігається в рослині протягом осені, протягом усієї зими і ще вистачає на весну. Дослід, який закладено на полі, яке оглядаємо, дуже добре показує переваги Кінто® Плюс. Тут поряд висіяно насіннєвий матеріал, оброблений іншим протруювачем, і видно чітку різницю щодо кореневих гнилей, початку розвитку листкових хвороб і щодо розвитку тифульозу, що найголовніше. До того ж ми з агрономом у березні місяці обійшли мало не всю ділянку з Кінто® Плюс, і не змогли знайти жодної рослини, яка було б уражена тифульозом. Натомість на сусідній ділянці, як кажуть, тикни пальцем і потрапиш у рослину з ознаками хвороби. Тож пролонговану дію Кінто® Плюс побачили наочно», — розповів представник BASF.

Валерій Буравков додав, що схожі досліди заклали в 4 господарствах області, але вже на цей рік мають високі заявки на Кінто® Плюс для виробничих посівів.

От ми й зазирнули на виробничу «кухню» до сусідів. Незалежно від того, чи умови господарювання схожі, там є що «підглянути». Сподіваємося, і вам стане у пригоді досвід білоруських колег у вирощуванні озимої пшениці.

 

superagronom.com

admin

sdsdsdsdsd