Чи зробили стaвку нa сою aгрaрії в 2019 р.? Тенденції тa очікувaння

Ситуaція на українських соєвих полях

У 2019/20 МР українські виробники декларують виділення під сою 1,8 млн га посівних площ, що на 6% (112,5 тис. га) більше минулого сезону.

Минулоріч з 1,7 млн ​​га вітчизняні аграрії зібрали 4,5 млн т сої з середньою урожайністю в 2,5 т/га. У нинішньому році прогнозується можна приблизно такий самий результат. За даними «Інституту аграрної економіки», рентабельність вирощування цієї бобової культури становила 34%.

У «Миронівському Хлібопродукті» в 2019-му сою вирішили посіяти на 39 тис. га, що займає 11% від всіх посівних площ холдингу. Порівняно з 2018 р. це на 1,5 тис. га більше.

«Насіння ми купуємо іноземної селекції, оскільки воно дає хороший урожай і більш стійке до хвороб. У минулому році середня врожайність сої по холдингу становила 3,05 т/га. Приблизно на такий самий результат розраховуємо і в 2019-му, але точні прогнози давати поки рано, адже попереду вегетаційний сезон з усіма своїми особливостями і несподіванками», — повідомив Олександр Лисянський, старший агроном департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва компанії МХП.

Всю вирощену продукцію переробляють на виробничих потужностях «Катеринопільського елеватора».

В агропромисловій групі «Арніка» понад 15 тис. га відведено під органічне землеробство. Згідно з органічними стандартами, під одну культуру можна відводити не більше третьої частини від загальної площі. Тому в 2019 р. сою тут посіяли на 5 тис. га. Минулоріч цифра була дещо більшою — 5,9 тис. га.

«Попит на цю культуру не падає. Також соя — хороший попередник під пшеницю, кукурудзу. В минулому році ми отримали врожайність від 2 т/га до 3,8 т/га. У 2019 р. розраховуємо на результат не менше 2 т/га. При підборі сортів сої для нас важливо, щоб насіння було стійким до механічних пошкоджень і хвороб, мало високий потенціал врожайності. Весь посівний матеріал ми беремо в своєму Інституті органічного землеробства», — розповів Олександр Омельченко, агроном з насінництва агропромислової групи «Арніка».

В агрогрупі «Агрейн» сою посіяли на 1,2 тис. га, з них 900 га — на насіння. У минулому році ця площа була значно більшою — 9,9 тис. га. 50% скорочення площі відбулося через зміну сівозміни, решту 40% скоротили тому, що в минулому році отриманий посівний матеріал не відповідав високим стандартам якості, прийнятим в компанії.

«Склалися погодні умови, що сприяли розвитку бактерій. Через що ми отримали посівний матеріал, якість якого нас не задовольнила. Його ми вирощуємо самі. Посівмат в інших компаній вирішили не купувати. Звичайно, ми докуповуємо насіння селекції SAATBAU, але основну частину вирощуємо самостійно», — зазначив Олексій Скалига, головний агроном компанії «Агрейн».

При виборі сорту сої орієнтуються на кілька факторів. По-перше, це стійкість до несприятливих погодних умов. По-друге, потенціал і лабораторні показники (схожість, ураженість захворюваннями, енергія). По-третє, ціна. 95% ЗЗР, які використовують для сої, імпортні. З них 80% — орігинатори, решта продуктів — генерики. У 2018 р. половину вирощеної сої реалізували в Україні, другу половину відправили на зовнішні ринки.

«Основна проблема у вирощуванні сої — це боротьба з хворобами і бур’янами. Але, з другого боку, вона хороший попередник для кукурудзи і пшениці, який збагачує грунт азотом», — сказав Олексій Скалига.

В Ukrlandfarming у 2019 р. під сою відведено 40 тис. га. Площі поки не збільшують, залишаючи структуру посівів на рівні минулого року. В компанії кажуть, що ціна на цю культуру залишає бажати кращого, тому немає сенсу розширюватися.

«Для того, щоб отримувати маржинальність по сої, ціна повинна бути не менше $ 400/т. Ця культура високовитратна. Звичайно, якщо ви не вирощуєте ГМ-сою. У холдингу ми не вирощуємо трансгенну сою. У минулому році по Прикарпатському регіону, наприклад, прибутковість сої становила у нас $ 500-550/га. Урожайність отримали 3-3,3 т/га», — повідомив Володимир Фантух, заступник генерального директора з інновацій та розвитку агробізнесу компанії Ukrlandfarming.

Вся вирощена холдингом продукція переважно відправляється на експорт. Тому вирощують культури, які мають високу біологічну зрілість і експортну якість. Володимир Фантух зазначив, що соя любить два дощі: у травні та при наливанні зерна в кінці серпня. Саме такі дощі йдуть в західних регіонах України, ось чому в Ukrlandfarming здебільшого вирощують сою там. У нинішньому сезоні відбулося збільшення витрат по сої на ЗЗР (+ 15%) і насіння (+ 25%). Адже насіння сої, на відміну від кукурудзи і пшениці, в холдингу купують. А ось із пшеницею і кукурудзою повністю перейшли на власний посівний матеріал, мають свої насіннєві заводи. Загалом принцип Ukrlandfarming — йти не за врожаєм, а за маржинальністю.

У компанії «Кернел» сою сіятимуть на 25 тис. га. Середня врожайність бобової в минулому році становила 3,08 т/га, в 2019 р. ще рано робити прогнози, але розраховують на досягнення рівня 2018 року.

«Культура для нас є рентабельною в середньостатистичних умовах і займає своє місце між соняшником і пшеницею з кукурудзою. Забюджетована витратна частина на сою в цьому сезоні змінилася, порівняно з минулим роком, лише в частині перерозподілу статей між собою. Оптимізація технологічних процесів дала змогу скоротити деякі витрати, натомість відбулося зростання незалежних від нас чинників — енергоресурсів, заробітної й орендної плати », — повідомив Ігор Чикін, директор агробізнесу компанії «Кернел».

Агробізнес «Кернел» переважно використовує насіння іноземної селекції, через різні причини. Основними, безумовно, є якість генетичного матеріалу, а також потенціал сортів не лише щодо врожайності, а й щодо стабільності одержуваних показників, в тому числі і за рахунок стійкості до несприятливих умов і стресів. Сорти вибираються за встановленим алгоритмом внутрішнього рейтингу, який враховує особливості поля і його історію.

Також серед особливо важливих параметрів — посівні показники і відсутність хвороб. У системі захисту сої (як найвимогливішої культури щодо чистоти поля) важливим для компанії «Кернел» є стійкий і тривалий захисний ефект, який повинен також поєднувати в собі виправдану вартість.

На думку фахівців «Кернел», основними проблемами культури загалом є відносно слабка стійкість до несприятливих умов і стресів. Зважаючи на це, стійкі врожаї можуть формуватися або на зрошуваних землях, або в умовах достатнього природного зволоження.

Проблеми і тренди соєвого ринку України

Одним з основних протиріч в насіннєвому бізнесі сої є відсутність контролю з боку державних органів у захисті прав інтелектуальної власності – йдеться про контрафактне насіння і підробки, що видаються як насіння відомих брендів. Виробник платить високу ціну, як за оригінальний продукт, а отримує неякісний посівмат.

На жаль, в реалізації насіння сої трапляється, що фірми-одноденки реалізують насіння відомих брендів невідомого походження без супровідних документів, а юридичні відділи компаній-оригінаторів не завжди мають можливість вчасно зреагувати. Щоб уберегти себе від покупки несертифікованого або контрафактного посівного матеріалу, товаровиробникам необхідно періодично вивчати на офіційних сайтах оригінаторів списки фірм-дистриб’юторів, а не гнатися за низькою ціною від невідомого продавця.

Агроном компанії «Агрітема» Павло Волинець вважає, що зменшення собівартості вирощування і збільшення врожайності сої безпосередньо залежить і від інокуляції. На його думку, її краще проводити при обробці насіння. На відміну від застосування інокуляції при краплинному зрошенні, це обійдеться дешевше в 2-3 рази. Таку ж рекомендацію дають і фахівці насіннєвої компанії «Дунай Агро» — інокуляція насіння безпосередньо перед висівом убезпечить виробника від занадто високої собівартості.

Для більшої ефективності необхідно дотримуватися й низки правил: бактерії бояться високих температур і прямого сонячного світла, тому інокуляцію краще проводити в приміщенні і зберігати насіння при температурі не вище 20 °C в проміжок, який вказаний виробником на препараті. Якщо вказано, що інокулянт сумісний з іншими препаратами, то виробник не дає гарантію при змішуванні з іншими засобами захисту.

«При виборі інокулянту необхідно звертати увагу, по-перше, на термін життєдіяльності мікроорганізмів, що зазначений на упаковці. По-друге, на титр. Чим він більший, тим більш дієвим буде препарат. Є певні вимоги в законодавстві, що на момент висіву інокульованого насіння на кожній насінині має бути не менше 100 тис. бактерій для створення в подальшому нормальних синтетичних зв’язків і азотфіксації. Однак практичним шляхом було доведено, що оптимальна кількість бактерій на 1 насіння не 100 тис., а 1 млн. При більшій кількості врожайність не збільшиться. І, по-третє, дуже важливий штам бактерій, тому що певні штами фіксують більше або менше азоту», — додає фахівець.

У компанії «Євраліс Семенс» відзначають, що в сезоні-2019 залишається популярним високопродуктивний і дуже ранній сорт сої ЕС Алігатор. Також бестселером в Європі є ранній ЕС Ментор. З нових сортів набувають популярності дуже ранній сорт ЕС Командор і ранній ЕС Навігатор. Зараз компанія працює над створенням сортів сої із вмістом білка вище 46%.

В Україні в останні роки виробники дедалі частіше звертають увагу на сорти, які здатні забезпечити високий вміст білка і рентабельну врожайність. Для південних регіонів України актуальними залишаються дуже ранні сорти, для центрального регіону актуальні як ультраранні сорти, так і середньостиглі. Північні й західні регіони практикують вирощування широкого асортименту сортів від ультраранніх і ранньостиглих, у Закарпатській області є актуальним вирощування средньораннього високоурожайного сорту ЕС Гладіатор.

У Насіннєвої асоціації України відзначають, що на сьогодні «соєвим поясом» можна назвати Хмельницьку, Вінницьку, Черкаську, Полтавську, Київську, Кіровоградську області. В нашій країні успішно вирощують насіння іноземної селекції — канадської, французької та австрійської. Свій вибір насіння аграрії засновують на показниках врожайності та продуктивності, засухо— і морозостійкості, вмісту білка, кущіння.

«Білок сої прийнятий за стандарт рослинних білків у всьому світі. Його вирощування залишається одним з основних у сільському господарстві. Економічна суть попиту на сою в тому, що вона за один вегетаційний період синтезує два врожаї білка і жиру (з 1 т сої отримують 700 кг соєвого шроту, що містить 44-48% білка, і 190 кг соєвої олії). Селекціонери працюють над пошуком високоінтенсивних сортів високобілкових культур, над поліпшенням рослинного білка і зниженням вмісту в ньому ферментів трипсину і хемотрипсину, що дозволяє скоротити витрати при виробництві кормів і харчових продуктів», — зазначає виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

Українська соя на закордонних ринках: фактор ГМО

За даними Держстату, в 2018 р. Україна відправила на експорт 2,24 млн т сої на суму $ 831,2 млн. Обсяги експорту знизилися, хоч виробництво і виросло. Порівнянно з 2017 р. на зовнішні ринки відправили на 18,5% менше. А ось приріст врожаю в 2018 р. становив 14,4% порівняно з 2017 р. — аграрії зібрали 4,46 млн т соєвих бобів. Обсяги переробки зросли майже на 110 тис. т. Минулого року українські компанії переробили 987 тис. т бобів (22,1% від обсягу врожаю), а частка експорту в загальному обігу сої становила 52,5%.

Україні невигідно вирощувати ГМ-сою, якщо вона хоче освоїти і збільшити свою частку присутності на європейському і китайському ринках. Ці країни не споживають трансгенну продукцію. Хоч Китай і купує трансгенну сою на ринках Латинської Америки.

«Загалом світова практика виробництва доводить не тільки свою практичність і доцільність, а й вибірковість в оцінках усіляких загроз і наслідків. Законодавством України вирощування/відтворення ГМ-культур заборонено, що є обов’язковою умовою для всіх наших виробничих активів, тому компанія «Кернел» не вирощує ГМ-культури», — розповів Ігор Чикін, директор агробізнесу компанії «Кернел».

Згідно з даними Асоціації AgentGreen, використання багатьма вітчизняними виробниками сої неоригінального насіння, в результаті призводить до поширення ГМ-сої в Україні. Тому фахівець радить утриматися від купівлі таких або незареєстрованих в Держреєстрі.

«Не варто шукати «міфічну» селекцію з надздібностями. Потрібно виходити з цієї «пастки псевдоподібності». Коли аграрії думають, що купуючи неофіційне насіння, вони зможуть заощадити, це далеко не так. Офіційні постачальники насіння кращої світової селекції в Україні мають власні підприємства (SAATBAU, EURALIS, «Дунай Агро» та ін.), регіональних представників та партнерів-дистриб’юторів. Сортів понад 100, постачальники і виробники насіння є, зосереджені вони в тому ж «соєвому поясі», — додає експерт Сюзанна Григоренко.

На відміну від зарубіжних країн, за словами агронома «Агрітема» Павла Волинця, попит на насіння не ГМ-сої в Україні невеликий. Це пов’язано з тим, що багато господарств, які купують еліту, розмножують її по 3 або 4 роки. В такому разі повного сортооновлення, як в європейських країнах або Канаді, не відбувається.

На думку фахівця, в Україні велика кількість ГМ-сої — 60%. Незважаючи на заборону ввозити таке насіння, контролювати його якість теж неможливо. Сіється 2-3-тя репродукції, неврожайні, сильно уражені хворобами. Однак завдяки тому, що собівартість вирощування ГМ-сої невелика, дрібні фермери сіють саме її.

«При вирощуванні сої фермер може допустити помилки. Наприклад, коли потрібно вносити гербіциди, це дуже короткий проміжок, соя повинна мати не більше 2 листків. За пізнього внесення ситуацію вже не вдасться виправити, і соя буде «брудною». Тоді як у випадку з ГМ-соєю Раундап можна вносити в будь-який час і завжди отримувати більш-менш хороший результат. Тому ГМ-соя популярна серед приватників, у яких немає своїх обприскувачів, у яких недостатньо аграрної освіти. Тому вона користується у них попитом. Її простіше вирощувати, прогнозовано і стабільно», — додає Павло Волинець.

Поки що майбутнє вітчизняного соєвого ринку залишається туманним. Адже на нього впливають не тільки внутрішні податкові «гойдалки», а й світові тенденції. Проте переробка трохи виросла і менше сировини вирушило за кордон. Наші аграрії, як і раніше, вірять у «щасливі боби» і вважають сою важливою частиною сівозміни. А шанси розширити свою присутність на ринках ЄС і Китаю тільки підвищують значимість цієї культури. 

 

superagronom.com

admin

sdsdsdsdsd