Примхлива культура ріпак — як уникнути помилок

Під урожай 2019 р. в Україні посіяно 1292 тис. га ріпаку, що на 28% більше порівняно з 2018 р. Однак культура ця примхлива і її вирощування пов’язане з певними ризиками протягом усього періоду вегетації. Як уникнути певних проблем, зокрема, у захисті, — декілька порад.

Гербіцид VS падалиця — норма важлива

У разі високої насиченості (50% площі і більше) сівозмін зерновими культурами озимий ріпак висівають переважно після озимої пшениці та ячменю. В результаті — мають забур’яненість падалицею цих культур. І при значній її кількості обов’язковим є обробіток посівів протизлаковими гербіцидами — грамініцидами. Такими препаратами є Скат (д.р. хізалофоп-П-тефурил, норми внесення від 1,0 до 2,0 л/га) та Химера (д.р. хізалофоп-П-етил, норми внесення від 0,6 до 1,2 л/га).

Як зауважує головний агроном компанії «Франдеса Україна» Ольга Левадна, слід враховувати, що для знищення падалиці озимої пшениці в посівах ріпаку, особливо навесні, потрібно вносити гербіцид в нормі, рекомендованій для багаторічних бур’янів.

Саме цього не врахував цієї весни агроном одного з господарств Миколаївської області і обробив поле грамініцидом у мінімальній нормі, прирівнявши падалицю пшениці до однорічних бур’янів. Відповідно, рослини озимої пшениці не загинули і продовжили вегетацію. Після консультації з фахівцями поле знову було оброблено грамініцидом, але вже з внесенням максимальної норми. Поле очистили від пшениці, але було втрачено час, що відобразилося на розвитку ріпаку, і господарство понесло додаткові витрати.

Звертати увагу на діючі речовини

Сьогодні на ринку України є широке коло гербіцидних препаратів із різними діючими речовинами. Деякі з них, начебто сильно не пригнічуючи самі культури, можуть до певної міри негативно вплинути на них. Іноді аграрії, намагаючись у заходах гербіцидного захисту охопити ширший спектр бур’янів, при цьому залишають поза увагою нюанси фітотоксичності деяких препаратів.

Як згадує Сергій Гутовський, регіональний менеджер компанії «Франдеса Україна», в одному з господарств Рівненської області посіви ріпаку були оброблені гербіцидами Ріпіус (д.р. метазахлор) та препаратом з д.р. кломазон. В результаті отримали ефект побіління країв листя ріпака. Господарі були досить стурбовані, адже господарство велике і така проблема виявлена на 800 га посівів. Розібравши ситуацію, з’ясували, що явище було спричинене саме кломазоном. Адже на одній із ділянок обробку провели лише Ріпіусом і там такого ефекту не спостерігалось. Тому, на думку Сергія Гутовського, потрібно не лише читати інструкції на етикетках, а й дослухатися до порад консультантів перед тим, як вперше застосовувати той чи інший препарат.

Для хвороб «зручні» умови — агроном напоготові

Цьогорічної весни склалися всі сприятливі умови для розвитку хвороб ріпаку, а саме — підвищена вологість повітря, дощова погода, перезволоження ґрунту, помірний температурний режим. Згідно з прогнозом розвитку хвороб (складеним професором НУБіП України І.Л. Марковим на основі звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики й аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби України), на посівах озимого ріпаку передбачається повсюдний розвиток альтернаріозу, від помірного до інтенсивного — розвиток фомозу та переноспорозу.

Тож якщо терміново не вжити заходів із запобігання та стримання розвитку хвороб, то ймовірність зниження врожаю ріпаків, як озимого так і ярого, дуже висока.

Найбільш відомими і ефективними в боротьбі із збудниками хвороб ріпаків є діючі речовини тебуконазол, боксалід та азоксистробін. Саме тому Ольга Левадна рекомендує використати для захисту посівів ріпаків фунгіциди Азимут (д.р. тебуконазол + триадимефон), Азимут Классик (д.р. тебуконазол) та Зарниця (д.р. азоксистробін + епоксиконазол).

Тріщини в стеблах — «ворота» для інфекцій

Зараз на окремих полях в Київській області спостерігається розтріскування стебел ріпаку. Зазвичай таке відбувається за недостатнього забезпечення рослин бором, але виявилось, що цього року причиною розтріскування стебел стали ще й надмірна волога та висока забезпеченість азотом.

Тріщини у стеблах ріпаку
Схожа ситуація спостерігалась у 2017 році в господарстві, що у Сквирському районі Київської області — розповідає Ольга Левадна. Тоді також було розтріскування стебел, а оскільки ці тріщини стали «воротами» для інфікування збудниками хвороб, в тому числі і гнилей, відбулось зараження рослин, урожай ріпаку знизився, втрати сягнули до 1 т насіння з гектара. Тож цьогоріч, щоб захистити в цей період ріпак від хвороб, агроном обробив посіви фунгіцидом Азимут, завдяки чому вдалося уникнути поширення хвороб.

В цьому році розтріскування стебел ріпаку спостерігалося, зокрема, і в Житомирській області. За словами Сергія Гутовського, для з’ясування причин навіть залучали обласну фітосанітарну службу. Аналіз показав, що «винне» в цьому перенасичення вологою.

«У регіоні пройшли інтенсивні опади, і ріпак, як той пилосос, вбирав у себе вологу. Але при цьому рослини не зростали, оскільки погода встановилась прохолодна. Стебла, насичуючись, розширювались і зрештою розтріскувались. Підвищився ризик розвитку спочатку стеблових гнилей, а потім і прикореневого склеротиніозу. Я порадив обробити посіви Карбеназолом, аби убезпечити посіви від зараження», — розповідає Сергій Гутовський.

Бджоли Вирію не бояться

Для обробки фунгіцидами посівів ріпаку оптимальним є період від середини до кінця цвітіння. Не зайвою буде і друга фунгіцидна обробка через 2-3 тижні після попередньої. Якщо на період цієї обробки (кінець цвітіння — розвиток плодів) заселеність посівів шкідниками рівна або вища від порогу шкодочинності, то доцільно для обприскування використати фунгіцидно-інсектицидну бакову суміш, додавши інсектицид системної дії Вирій з діючою речовиною тіаклоприд. Цей препарат забезпечить знищення ріпакових квіткоїдів, насіннєвих прихованохоботників, попелиць, інших шкідників, та збереже рослини від пошкоджень, що, відповідно, вплине і на урожай.

«Системна дія та безпечність тіаклоприду для бджіл дає можливість використання препарату Вирій на початку цвітіння проти ріпакового квіткоїда та оленки волохатої. Ці шкідники призводять до значного недобору врожаю, тому що живляться в період цвітіння культури. А саме в цю фазу не можна проводити інсектицидні обробки посівів, бо бджоли запилюють ріпак. Нехтування цим правилом може призвести до зниження врожайності та загибелі бджіл, а також судових позовів та виплат значних компенсацій бджолярам, як це сталося із господарством у Херсонській області, в якому обробили поля ріпаку інсектицидом з діючою речовиною альфа-циперметрин», — підкреслила Ольга Левадна.

Бджола на посівах ріпаку в ПП «Олдер» (Кіровоградська обл.) на 3-й день після обробки препаратом Вирій
Бджола на посівах ріпаку в ПП «Олдер» (Кіровоградська обл.) на 3-й день після обробки препаратом Вирій

Сергій Гутовський також зазначає, що в будь-якому випадку обробки потрібно робити у нічний або вранішній час. Адже навіть якщо бджола потрапить під обприскування простою водою, без будь-яких хімікатів, комаха також може постраждати.

Є ще один аспект, на якому наголосив Сергій Гутовський.

«Наразі по Житомирській області спостерігається вимирання бджіл. Перша ж реакція бджолярів — винні пестицидні обробки. Але, як виявила фітосанітарна служба, цього року в регіоні поширені 3 грибкові хвороби бджіл. Тому в разі, якщо бджоли гинуть, насамперед потрібно зробити аналіз, відвізши загиблих комах до лабораторії. І вже за його результатами робити висновки щодо причин. Особливо, якщо були застосовані доведено безпечні препарати (як той же Вирій)», — зауважує експерт.

Правила змішування пестицидів

Фахівці компанії «Франдеса Україна» розповідають, що вони нерідко стикаються з ситуаціями, коли аграрії або не беруть до уваги, або навіть не знають технологічних моментів, які, здавалося б, мають бути «азами» виробництва. При цьому першою реакцією на ситуацію є: «Проблема у препараті». Хоч, як часто потім з’ясовується, причина — в порушенні регламентів використання пестицидів самим аграрієм.

За твердженням Сергія Гутовського, поширеною помилкою є використання для приготування робочих сумішей води, без урахування її якісних показників. Невідповідна кислотність і жорсткість може призвести до зниження ефективності препаратів, а також утворення «пластівців» та осадів, що призводить до «забивання» форсунок. Запобігти цьому допоможе проста перевірка — змішування в невеликій ємності запланованих для обприскування речовин. Якщо осаду чи помутніння немає — можна діяти далі.

Не менш важлива і правильна почерговість змішування речовин для бакової суміші. Фахівці «Франдеси» вважають не зайвим іще раз нагадати ці правила.

Препарати додаються в такому порядку (відповідно до потреби):

  • кондиціонер води (або сульфат амонію);
  • препарати у вигляді водорозчинних порошків (ВП);
  • препарати у вигляді водорозчинних гранул (РГ);
  • препарати у вигляді гранул, що диспергуються у воді (ВГ);
  • препарати у вигляді концентратів суспензії (КС);
  • препарати у вигляді концентратів, що емульгуються (КЕ);
  • препарати у вигляді масляних дисперсій (МД);
  • препарати у вигляді емульсії, масла (олії) у воді (ЕВ) або суспо-емульсії (СЕ);
  • препарати у вигляді розчинних концентратів (РК);
  • інші ад’юванти;
  • добрива або мікродобрива (тверді, рідкі).

Препарати додають в бак при включеній мішалці. Після додавання останнього компонента, не зупиняючи мішалки, бак обприскувача доливають до повного об’єму водою. Для підтримання однорідності робочого розчину мішалка при обприскуванні повинна працювати.

Робочий розчин слід використовувати відразу після приготування.

Посіви ріпаку
Посіви ріпаку

Нюансів у вирощуванні ріпаку є чимало, і наведені приклади помилкових підходів не вичерпують усіх особливостей в отриманні хорошого врожаю цієї прибуткової культури. Але дотримання порад фахівців «Франдеса Україна» допоможе уникнути значної частини проблем у досягненні високих результатів.

superagronom.com

Поделиться

admin

sdsdsdsdsd