ЕЛЕВАТОР ЗА ДЕРЖАВНИЙ КОШТ

Зі слів заступника міністра аграрної політики України Віктора Шеремети, торік вітчизняні аграрії зібрали майже 90 млн тонн зернових, технічних і круп’яних культур. Отже, ми в чергове доводимо світу, що є його житницею. Відповідно, вагомі врожаї спонукають бізнес активно розбудовувати сучасну зернову інфраструктуру. 

Ще з десяток років тому першочерговою задачею виробників і торгівців зерна, стверджують аналітики ринку, була побудова зерносховища, куди можна завантажити і зберігати потрібний час певну кількість збіжжя. Нині пріоритети кардинально змінились. Спочатку на елеваторах з’явились потужні сушарки, а потім хлібоприймальні комплекси перетворились на логістичні хаби, де швидко приймають, сушать і відвантажують зерно. Тобто основною вимогою до елеватора стала швидкість надання послуг. Зокрема, так стверджує генеральний директор «Інтерпроект GmbH» Іван Кунь.
Він також звертає увагу на те, що раніше для 50-тисячного елеватора було досить транспортного обладнання продуктивністю 100 т/год і сушарки потужністю 40 т/год. Такий елеватор міг робити 1,2 обороту за сезон.

Зараз же в країні інша тенденція — будівництво невеликих елеваторів, які є дрібні за обсягом зберігання, проте дуже потужні з приймання зерна і його відвантаження. В такому комплексі має бути лінія з приймання зерна, наприклад, 200 т/год, сушарка на 100 т/год і лінія з відвантаження на 200 т на годину. Отже, тренд останніх років – фермерські елеватори.


 

Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Хочу наголосити, що Україна зібрала 2018 року майже 90 млн тонн зернових, технічних і круп’яних культур. Але значна частина цього збіжжя експортується й перетворюється в інших країнах на продукти з доданою вартістю. Час і українцям продавати на світові ринки не сировину, а готову продукцію. Для цього потрібні бажання бізнесу і умови, створені державою. Зокрема, і у виробництві комбікормів. 

Основні споживачі комбінованих кормів — свинарство і птахівництво. Нині виробництво птахівничої продукції вийшло на передові позиції у тваринництві, але свинарство і скотарство поступово відроджуються. 

Саме тому на 2019 рік ми залишили всі програми державної підтримки тваринництва, додавши такий напрямок як кормовиробництво.  Цьогоріч підприємства, що мають статус сільгоспвиробника, можуть скористатись 850 млн грн державних коштів для будівництва елеваторів і комбікормових заводів. Тобто, при їх зведенні аграрії зможуть отримати 30% компенсації. Програма компенсації розповсюджується на обладнання і українського, і зарубіжного виробництва та діє в автоматичному режимі. Про всі детали краще дізнатись, скориставшись сайтом Мінагрополітики.

За нашими підрахунками, коштами держпрограми для зведення об’єктів для зберігання і переробки зерна зможуть скористатись від 100 до 300 українських підприємств. 

Гроші на будівництво
Леонід Сухомлин, заступник директора Департаменту аграрної політики і сільського господарства Мінагрополітики, підтверджує, що фермери насправді зможуть скористатись 850 млн грн державних коштів, якщо будуватимуть чи реконструюватимуть підприємства зберігання і переробки зерна, зерносховища, елеватори, зерносушильні пункти тощо. За даними обласних управлінь сільського господарства, у 2019-му в Україні може бути введено в експлуатацію до 130 перелічених об’єктів. Загальна кошторисна вартість їх будівництва сягне 4,7 млрд грн з урахуванням ПДВ.
За повідомленням Леоніда Сухомлина, загальна кошторисна вартість будівництва 115 об’єктів зі зберігання, доопрацювання та переробки зернової продукції складе 4 млрд грн; реконструкція 15 об’єктів — 0,7 млрд грн. Але, попередив заступник директора департаменту, «це попереднє наше бачення».
Коло бажаючих отримати компенсацією дещо обмежене, адже держпідтримку зможуть отримати лише агропідприємства, які на своїх або орендованих потужностях виробляють і переробляють власну продукцію. У разі, якщо підприємство здає частину площ в оренду, то власна продукція повинна становити не менше 75%. 

  Згідно постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р №107», сума часткової компенсації на будівництво та реконструкцію об’єктів зі зберігання та переробки зерна становить 30%. Документи подаються до 5 травня, 5 вересня і 5 грудня.
Друга програма передбачає компенсацію 25% при покупці елеваторного обладнання вітчизняного виробництва.
За повідомленням Кабінету Міністрів України, сертифіковані зернові склади країни мають загальну потужність одночасного зберігання 42 млн т зерна.
Крім того, сільгосппідприємства всіх форм власності мають додаткові потужності одноразового зберігання зерна на 20 млн тонн. Проте в Україні є нестача потужностей зі зберігання зерна. Адже загальний вал зерна, включаючи олійні культури, який підлягає зберіганню, становить понад 90 млн тонн.
 

Куди звертатись
Заявка та необхідні документи подаються до Мінагрополітики і мають бути зареєстровані в системі електронного документообігу. Документи, подані не в повному обсязі, повертаються сільгоспвиробнику у п’ятиденний строк.
Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.
Мінагрополітики проводить засідання комісії до 15 травня, до 15 вересня та до 15 грудня і на підставі поданих документів визначає розмір часткового відшкодування. Потім виробника включають до реєстру сільгоспвиробників, яким нараховано часткове відшкодування вартості об’єктів зі зберігання та переробки зерна. Нараховані кошти аграрій отримує через банк.
Про збудовані чи відремонтовані об’єкти, вартість яких була частково відшкодована, фермери протягом 3-х років повинні за встановленою формою звітувати Мінагрополітики (щороку до 15 січня). 

Елеваторна інфраструктура
На 1 січня 2019-го потужності одноразового зберігання зернових, зернобобових та олійних культур в Україні склали 78,307 млн тонн. Це дані Державної служби статистики України. В службі додають, що більше половини з них — 45,438 млн т — належать сільгосппідприємствам, які безпосередньо вирощують ці культури. Натомість підприємствам, що надають послуги зі зберігання та переробки, належать 32,869 млн т потужностей.
Найбільше їх (від 4 млн до 7, 4 млн т зерна) розташовані в 10 областях. Ще у дев’яти знаходяться потужності від 1 до 4 млн т зберігання. Найменша кількість елеваторів — у Закарпатській (41,5 тис. т), Чернівецькій (287,5 тис. т), Львівській (624,2 тис. т), Івано-Франківській (666,4 тис. т) і Волинській (0,97 тис. т) областях, а також у м. Києві (0,76 тис. т).
Сертифіковані українські зерносховища налічують приблизно 800 елеваторів. Загальна їх кількість в Україні — понад 1300, кажуть аналітики. Найбільші можливості по зберіганню зернових мають «Державна продовольчо-зернова компанія» — 3,7 млн т, «Кернел» — 2,9 млн т і «НІБУЛОН» — 1,9 млн тонн.    

a7d.com.ua

Поделиться  

admin

sdsdsdsdsd