Мінеральні добрива під озиму пшеницю: скільки вносити?

Коли мова йде про озиму пшеницю, то весняні агротехнічні заходи відразу асоціюються з підживленням азотними добривами. Ця зернова культура має досить високі вимоги щодо правильного «харчування», але її особливістю є те, що коренева система має досить низьку здатність засвоювати поживні речовини. Саме тому після виходу з зими вона особливо потребує своєчасного огляду і підживлення оскільки втратила частину накопичених протягом осіннього періоду вегетації речовин.

Навесні, можна скористатися дуже простим методом – підживлення аміачною селітрою, та фосфорно-калійними сумішами, якщо вони не були внесені восени. Підживлення  закладаються прямо поверх ще не розталого снігу на початку весни. Тільки в даному випадку використовується подвійна доза азотних речовин, а фосфору і калію береться не більше норми! Справа в тому, що азот – летюча речовина, поки сніг розтане, він може випаруватися. Якщо ж закладати подвійну норму, то разом з таненням снігів туки наситять землю і молоді паростки пшениці в повній мірі.

Та чи можна повною мірою відновити весняну вегетацію лише азотом? Відповідь буде однозначна: звичайно, що ні!

Необхідно пам’ятати про баланс поживних речовин, так як неправильне співвідношення N,P,K призводить до зменшення продуктивності рослин та якості продукції. Ці три елементи найважливіші для озимої пшениці. Але окрім них рослина потребує і мікроелементів бору, сірки, марганцю, цинку, магнію, кальцію. Останні два активно беруть участь в обмінних процесах рослини.

Звичайно існує чимало багатокомпонентних добрив, але навесні важливо чітко розрахувати норми внесення по кожній складовій зокрема і саме тоді виникає потреба у змішуванні різних видів добрив та одночасному їх внесенні в ґрунт, про що йшла мова у нашому попередньому дописі.

Весняна підгодівля озимих, безперечно, починається з досить помірної азотної підгодівлі (30-50 кг/га). При цьому потрібно враховувати не лише дози азоту внесеного як до посіву, так і при посіві, але і кількість внесених інших добрив та вмісту в них діючої речовини. Оскільки надлишок теж загрожує негативними наслідками. На розрахунки можуть впливати і ґрунтово-кліматичні умови, оскільки різниця у потребі елементів живлення залежить не лише від вирощуваної сільськогосподарської культури, але і від ґрунтових та природно-кліматичних умов.

Для того щоб зручніше було зорієнтуватись у нормах мінеральних добрив та підвищити ефективність їх внесення ми підготували таблицю рекомендовані норм за допомогою якої буде досить зручно їх розрахувати беручи до уваги природно-кліматичні зони вирощування.

Рекомендовані норми мінеральних добрив під озиму пшеницю

 

pni.com.ua

admin

sdsdsdsdsd