Не завжди агрохімічне обстеження грунту дає точний результат і причин цьому може бути багато, але головна із них — помилка при роботі дослідника. Для того, аби її уникнути сільгоспвиробнику варто контролювати проведення дослідження, а на що потрібно звертати увагу — читайте у новому матеріалі Школи агрономів.

Агрохімічний аналіз ґрунту — це фундамент, без якого неможливо побудувати ефективну систему живлення сільськогосподарських культур. Саме тому аграрії всіх розвинених країн, і України в тому числі, не починають вирощувати сільськогосподарську продукцію, не маючи результатів обстеження ґрунту. Це значить, що недоцільно аналізувати рослину, яка не розвивається, чи добриво, яке не спрацювало, не маючи уявлення про вміст доступних форм елементів живлення (які можуть не лише допомогти, але й нашкодити агровиробництву), кислотність ґрунту, його гранулометричний склад та ін.

На сьогоднішній день існує безліч агрохімічних лабораторій, які мають в наявності нові прилади, досвідчений персонал і пропонують досить якісні послуги з обстеження ґрунтів, рослин, добрив або пестицидів. Сільгоспвиробникам досить вибрати прийнятну ціну, необхідну послугу і зручну локацію.

Зупинившись на певній лабораторії, співпраця завжди має починається з перегляду чи побудови карт полів господарства. Наступний крок – поділ їх на зони неоднорідності за індексами (вегетації — NDVI, забарвлення ґрунту та ін.), рельєфом чи просто на однакові ділянки певної площі, що називають «сіткою». Саме з цих зон і буде проводитись відбір зразків ґрунту для подальшого аналізу. Цей процес є дуже важливим, а деякі дослідники часто прирівнюють його за впливом на кінцевий результат до самого лабораторного аналізування. Саме тому варто віддати перевагу автоматичному відбору ґрунтових проб за допомогою спеціального обладнання. Кожен змішаний зразок, який складається з близько 15-ти точкових проб, повинен бути з GPS прив’язкою до території.

Для класичної схеми землеробства, яка переважає на сьогодні в країні, обов’язковим є агрохімічний аналіз ґрунту на кислотність, гранулометричний склад,  вміст органічної речовини (гумусу), доступних форм фосфору, калію, кальцію, магнію. Саме ці показники, частіше за все, використовуються для побудови системи живлення с/г культур. Якщо результати показують потребу у меліоративних заходах, варто додатково встановити гідролітичну кислотність (для розрахунку норм вапна), або вміст натрію (для розрахунку норм гіпсу). Важливим показником в ґрунтах з високим значенням рН є наявність, ступінь та тип засолення, адже багато культур негативно реагують на такі умови росту.

Вибір форми азоту, що визначатиметься, залежить від мети та строків ґрунтового обстеження. Зарубіжні аграрії часто азот і сірку не визначають взагалі, оскільки вносять ці елементи перед сівбою чи при посіві обов’язково, а далі по вегетації орієнтуються на стан рослин. Норми внесення коригують залежно від вмісту органічної речовини, кислотності та гранулометричного складу ґрунту, а також, звісно, спираючись на потреби культури та прогнозовану врожайність. Перед посівом чи підживленням, тобто безпосереднім внесенням мінеральних добрив, доцільно визначати форми азоту, що найбільш доступні рослинам: амонійний та нітратний. Останній, в свою чергу, здатний швидко втрачатися з кореневмісного шару. Якщо ж обстеження проводиться під наступний сезон – можна обрати більш стабільні лужногідролізований чи легкогідролізований азоти, які характеризують рівень окультуреності ґрунту.

Наступний етап, який включає в себе агрохімічне обстеження ґрунтів, – обробка та інтерпретація результатів аналізу. Мабуть, більша частина вже зробленої до цього моменту роботи може бути зведена нанівець, якщо звіт потрапляє в руки недосвідченому спеціалісту. Ані методи лабораторного аналізу, ані точність їх виконання не є на скільки важливими, як кореляція отриманих результатів із врожайністю сільськогосподарських культур. При розрахунках системи удобрення під запланований врожай потрібно враховувати ряд важливих факторів: рельєф; кількість опадів на території; попередник, внесенні під нього добрива та отримана врожайність; плани та можливості господарства. Результати агрохімічного обстеження ґрунту краще всього отримувати в розширеному вигляді, тобто мати кількість необхідних елементів живлення в діючій речовині, фізичній вазі запропонованих добрив та варіанти корегування системи живлення по вегетації. Досить інформативними є карти забезпеченості полів тими чи іншими елементами, розподілу рН чи електропровідності ґрунту.

Хочеться звернути увагу на методи контролю розвитку сільськогосподарських культур протягом вегетації. Для цього також користуються лабораторними аналізами. Існують портативні прилади (польові лабораторії, N-тестери та ін.). Їх перевага – дешевизна та оперативність, недолік – точність. Аналіз рослинного матеріалу за допомогою «мокрої хімії» — ресурсозатратний, крім того, отримані результати досить складно обробити. Це спричинено тим, що дуже мало сучасних наукових даних, які точно передають скільки і якого елемента може містити рослина в різноманітних ґрунтово-кліматичних умовах.  Отже, вибір щодо рослинної діагностики повинен робитись залежно від мети та можливостей господарства.

На сьогодні дуже багато компаній, які пропонують послуги по найрізноманітніших дослідженнях агровиробнику. Це і супутниковий моніторинг полів, і агрохімічне обстеження ґрунтів в Україні та за кордоном, визначення електропровідності та твердості. Звісно, багато інформації не буває і все це допоможе найбільш глибоко проаналізувати всі проблеми, які існують. Проте, замовляючи всі ці послуги, варто перш за все оцінити, яку конкретну користь виробництву принесуть отримані дані.

 

agravery.com