Захист соняшнику від шкідників та хвороб

Соняшник – основна олійна культура в Україні. Насіння його районованих сортів і гібридів містить 50-52% олії, а селекційних – до 60%. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні). На соняшникову олію припадає 98% загального виробництва олії в Україні. Побічні продукти переробки насіння соняшнику – макуха при пресуванні та шрот при екстрагуванні (близько 35% від маси насіння) є цінним концентрованим кормом для худоби. Стандартна макуха містить 38-42% перетравного протеїну, 20-22% безазотистих екстрактивних речовин, 6-7% жиру, 14% клітковини, 6,8% золи, багато мінеральних солей. За поживністю 100 кг макухи відповідають 109 кормовим одиницям. Шрот містить близько 33-34% перетравного протеїну, 3% жиру, 100 кг його відповідають 102 кормовим одиницям.

На кількісні та якісні показники врожайності соняшнику значного впливу можуть завдавати шкідники, які впродовж вегетації пошкоджують цю культуру.

Шкідники

У 2011-2018 роках на полях ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва сходи соняшнику пошкоджували дротяники, несправжні дротяники, личинки пластинчатовусих жуків, жуки піщаного мідляка, сірого та чорного бурякових довгоносиків, кравчик (по периметру полів), а також гусениці підгризаючих совок.

Дротяники та несправжні дротяники пошкоджують насіння, що проростає, коріння та підземну частину стебла, викликаючи загибель рослин і зріджування посівів.

Коріння і підземні стебла перегризають личинки хрущів, капустянка і гусениці підгризаючих совок.

Рано навесні листя молодих рослин соняшнику об’їдають жуки піщаного мідляка, кравчик (по периметру полів), сірий буряковий довгоносик, місцями чорний довгоносик, викликаючи загибель сходів.

Гусениці совок підгризають молоді рослини біля поверхні ґрунту, перегризають підземні стебла. Найбільше вони шкодять посівам пізніх строків сівби.

Значної шкоди соняшнику в період вегетації у роки масових розмножень можуть завдавати гусениці лучного метелика. Спочатку вони живляться на рослинах, скелетуючи листки, а пізніше з’їдають тканину листків повністю, залишаючи лише великі жилки. Листям соняшнику живляться також гусениці люцернової совки.

Стебла пошкоджують соняшниковий вусач і соняшникова шипоноска, котрі останніми роками набули економічного значення у південних областях України. Личинки вусача проробляють у серцевині стебел ходи, спрямовані вниз, до коренів. Ці ушкодження викликають переломи стебла, відставання в рості і передчасне в’янення рослин. Личинки соняшникової шипоноски живляться серцевиною стебла, виїдаючи в ній вузькі звивисті ходи.

Значної шкоди соняшнику останніми роками по всій Україні завдають сисні шкідники. На листі та кошиках у літній період утворюють колонії геліхризової попелиці, котра мігрує з кісточкових плодових дерев. Листки, кошики та сім’янки пошкоджує ягідний клоп та комплекс клопів-сліпняків, викликаючи щуплість насіння.

Молодими сім’янками та кошиками соняшнику живляться також гусениці бавовникової совки, котра в роки масових розмножень завдає значної шкоди та призводить до ураження кошиків збудниками гнилей. Останнього разу це відмічалося в 2014 році, коли в ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва було пошкоджено понад 10% кошиків. Подібна картина спостерігалась на всьому Сході України.

Не слід забувати і про саранових. Наприклад у 2011 році в Куп’янському районі Харківської області в одному із господарств поле соняшнику межувало із полем люцерни п’ятого року використання на котрій ґрунт не оброблявся. В результаті на люцерні сформувався запас пруса італійського, котрий після скошування люцерни на зелений корм перейшов на соняшник і менш ніж за два дні з’їв 50 га соняшнику. Внаслідок цього довелося обприскати поле інсектицидами і все заробити в ґрунт дисковими боронами. Врожай був повністю втрачений.

До введення в культуру панцирних сортів соняшника одним з найбільш небезпечних шкідників була соняшникова вогнівка, проте сьогодні цей шкідник втратив практичне значення. На стійких до пошкоджень панцирних сортах соняшнику гусениці зіскрібають лише епідерміс і коркову тканину, але не прогризають панцирного смолистого шару і не можуть пошкоджувати сім’янки.

Всього ж на території Україні значної шкоди соняшнику завдають 24 види комах, з яких 21 вид – багатоїдні шкідники і тільки 3 – спеціалізовані.
111

Система заходів боротьби зі шкідниками соняшнику повинна включати такі етапи:

1. Обов’язкове дотримання сівозміни!

2. Вирощування лише панцирних сортів соняшнику.

3. Для обмеження розмноження соняшникового вусача та шипоноски обов’язкове лущення післязбиральних решток та дискування важкими дисковими боронами чи оранка полів на глибину 25-27 см. Це сприяє загибелі личинок, зимуючих в «пеньках».

4. Не слід сіяти соняшник поруч з багаторічними травами – резерваторами різних видів клопів-сліпняків.

5. Проводити посів на полях з низьким рівнем заселеності ґрунту дротяниками, несправжніми дротяниками та личинками пластинчатовусих.

6. Використовувати для посіву лише насіння районованих сортів і гібридів, попередньо оброблене протруйниками, які містять у своєму складі інсектицидні речовини системної дії, які дають змогу знищувати ґрунтоживучих шкідників та шкідників сходів на перших етапах розвитку рослин.

7. При перевищенні економічного порогу чисельності бурякових довгоносиків чи гусениць підгризаючих совок на сходах застосовувати дозволені до використання в Україні інсектицидні препарати шляхом обприскування рослин.

8. Для боротьби з гусеницями лучного метелика, люцернової совки, попелицями та клопами посіви обприскують одним із дозволених до використання в Україні інсектицидних препаратів (проти лускокрилих можна використати один з біопрепаратів).

Хвороби

У 2011-2018 рр. на полях ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва одними з найбільш поширених хвороб на соняшнику були біла гниль, або склеротиніоз (збудник Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.), сіра гниль (збудник Botrytis cinerea Pers.), пероноспороз, або несправжня борошниста роса (збудник Plasmopara helianthi Novot. f. Heliantі), іржа (збудник Puccinia helianthi Schw.), фомоз, або чорна плямистість (збудник Phoma oleracea var. helianthi Sacc.), попеляста гниль стебла, або вугільна гниль (збудник Sclerotium bataticola Taub.), альтернаріоз (збудник Alternaria alternata (Fr.) Кеіssl.), фомопсис, або бура плямистість стебел, або рак стебел (збудник Phomopsis helianthi Munt.) та септоріоз, або бура плямистість листя (збудник Septoria helianthi Elliset Kellerm.).

112212

Система заходів захисту від хвороб соняшника повинна включати такі етапи:

1. Обов’язкове дотримання сівозміни: повернення на попереднє поле не раніше, ніж за 9 років та просторова ізоляція між промисловими та насінницькими посівами повинна становити не менше 1000 метрів.

2. Для обмеження розвитку і поширеності хвороб обов’язковим є лущення післязбиральних решток та дискування важкими дисковими боронами чи оранка полів на глибину 25-27 см. Це сприяє швидкому перегниванню рослинних решток та перешкоджає проростанню падалиці, внаслідок чого знищується більша частина інфекційного початку та не утворюються резервації патогенів.

3. Використання висококласного насіння районованих сортів чи гібридів, відносно стійких чи толерантних до однієї або кількох хвороб.

4. Вирощування соняшнику по кращих попередниках, котрими є озимі та ярі зернові колосові культури, що знижує ризик ураження хворобами. Не слід висівати соняшник після багаторічних трав, цукрових буряків, суданської трави і сорго, які надмірно виснажують ґрунт.

5. У насінницьких посівах проти хвороб соняшнику можна застосувати видалення і знищення хворих рослин під час моніторингових обстежень. Такі чистки проводять у фазі 3-4 пар справжніх листків та перед цвітінням, а також перед збиранням врожаю, якщо мали місце пізні форми ураження хворобами.

6. Використовувати для посіву лише насіння районованих сортів і гібридів, попередньо оброблене протруйниками широкого спектру, які містять у своєму складі фунгіцидні речовини з лікувальним та терапевтичним ефектом.

7. Для захисту соняшнику від хвороб в період вегетації застосовують обприскування рослин в період вегетації одним із дозволених до використання в Україні фунгіцидних препаратів.

8. У вологі роки чи в роки з високим рівнем розвитку хвороб необхідно проводити десикацію перед збиранням врожаю одним із дозволених до використання в Україні десикантів, що швидко засушує тканини рослин і перешкоджає подальшому розвитку патогена.

212321
Впродовж років досліджень найбільш шкідливою серед хвороб на соняшнику був фомопсис. Дослідження ефективності хімічного захисту проводили в ТОВ «Десна» Борівського району Харківської області у 2015-2016 рр. Для встановлення шкідливості хвороб і визначення оптимальних строків найбільш ефективного проведення організаційно-господарських заходів по їх обмеженню необхідне вивчення динаміки розвитку патогена. Умови вегетаційного періоду 2015 року не сприяли розвитку хвороби, а у 2016 році були більш сприятливими. Рівень поширеності фомопсису варіював за роками.

Табл. 1. Динаміка розвитку фомопсису соняшнику в ТОВ «Десна» Борівського району Харківської області у 2015-2016 рр.

tab1

З табл. 1 видно, що метеорологічні умови вегетаційного періоду 2015 року менше сприяли розвитку збудника фомопсису соняшника. У третій декаді травня поширеність хвороби становила 9,7%, а в період цвітіння (друга декада липня) поширеність хвороби зросла до 19,0%. Це зумовлено високою середньодобовою температурою повітря 21ºС. За вегетаційний період не склались умови близькі до оптимальних для розвитку патогена, тому розвиток хвороби варіював за вегетаційний період у межах 2,3-4,4%, чому сприяла низька вологість повітря на початку періоду вегетації.

Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2016 року більше сприяли розвитку збудника фомопсису соняшнику. У третій декаді травня поширеність хвороби становила 10,9%, а в період цвітіння (друга декада липня) поширеність хвороби зросла до 21,9%. Це зумовлено високою середньодобовою температурою повітря 25ºС при дуже високій кількості опадів – 90 мм. За вегетаційний період склались посередні умови, близькі до оптимальних для розвитку патогена, тому розвиток хвороби варіював за вегетаційний період у межах 2,4-4,6%, чому сприяла середня вологість повітря на початку періоду вегетації.

image036

фомоз соняшника

Табл. 2. Вплив строків сівби на ураженість соняшнику сорту Борей фомопсисом у ТОВ «Десна» Борівського району Харківської області у 2015-2016 рр.
tab2

Врожайність соняшнику сорту Борей у варіанті з раннім строком посіву становила у 2015 році 2,01 т/га, що більше, ніж у варіанті з пізнім строком, на 0,15 т/га. У 2016 році врожайність соняшнику сорту Борей у варіанті з раннім строком посіву становила 2,14 т/га, що більше, ніж у варіанті з пізнім строком, на 0,18 т/га. Це можна пояснити тим, що оптимально ранні строки посіву сприяють формуванню оптимальних для соняшника показників росту і розвитку. Середній рівень врожайності насіння соняшника в досліді був дещо менший, ніж це планувалося, через несприятливі для культури погодні умови, які мали місце в 2015-2016 рр. Слід відмітити, що соняшник пізнього строку посіву в більшому ступені уражувався фомопсисом, що видно із
даних табл. 2.
222

21213

З метою отримання стабільних врожаїв соняшнику важливим фактором є не лише агротехнічний метод захисту від хвороб, а й хімічний метод. На сучасному етапі розвитку промисловості і сільського господарства він є найбільш ефективним. Згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів 2016 року для захисту соняшнику від збудника фомопсису дозволено застосування 1 протруйника ТМТД, 40% к.с. та 5 фунгіцидів для обприскування в період вегетації: Аканто Плюс, 28% к.с., Амістар Екстра, 28% к.с., Колфуго Супер, 20% в.с., Регенто, 20% к.е. і Тайтл, 50% в.г. У ТОВ «Десна» технологія вирощування соняшника передбачає обов’язкове протруювання насіннєвого матеріалу фунгіцидним препаратом широкого спектру дії ТМТД, 40% к.с. з нормою витрати 3,0 л/т та обприскування в період вегетації фунгіцидом Тайтл, 50% в. г. з нормою витрати 0,6 кг/га. Результати досліджень щодо обмеження розвитку за допомогою застосування комплексного захисту соняшнику від хвороб представлені в табл. 3.

Табл. 3. Вплив протруювання посівного матеріалу протруйником ТМТД, 40% к.с. (3,0 л/т) та обприскування соняшнику фунгіцидом Тайтл, 50% в. г. (0,6 л/га) на ураженість фомопсисом у ТОВ «Десна» Борівського району Харківської області у 2016 р.

tab3

Із даних табл. 3 видно, що у варіанті з посівом насіння соняшнику, протруєного ТМТД, 50% в. г. та обприскування фунгіцидом Тайтл, 50% в. г. поширеність хвороби знизилась порівняно з контролем до 18,8%. При цьому прибавка врожаю становила 0,18 т/га. Технічна ефективність обприскування соняшнику проти фомопсиса становила 57,5%.

Станкевич Сергій Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

admin

sdsdsdsdsd