Обладнання з компенсацією, або як спрацювала програма підтримки виробників сільгосптехніки

У 2017 році почала діяти програма часткової компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки. Чи була ця програма ефективною? Скільки аграріїв нею скористались та чи повернуло це довіру до вітчизняного виробника?

Аграрії України із недовірою ставляться до вітчизняної техніки. Десь ця думка обґрунтована меншою технологічністю чи якістю продукції, яка випускається, а десь – переконанням, що усе вітчизняне гірше закордонного. «Наші технології сильно відстали у галузі машинобудування від іноземних. І така техніка не підходить під наші технології вирощування», — стверджує заступник голови ФГ «Альфа» Юрій Белінський. Схоже ставлення до української техніки у головного агронома з господарства ФГ «Світанок» Владислава Кривченко: «За останні п’ять років ми вітчизняної техніки не купували. Взяли два трактори МТЗ для того, аби вони воду возили і все. Для усіх польових робіт купуємо іноземну техніку».

Щоб підтримати виробників вітчизняної техніки та водночас допомогти аграріям, держслужбовці вирішили компенсувати частину вартості придбаної техніки. У 2017 році в Україні почала діяти програма компенсації 25% вартості при купівлі вітчизняної техніки. За словами начальника відділу інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України Олени Солохи, за перший рік дії цієї програми скористались 1223 сг товаровиробників, з яких 630 — це фермерські господарства. Загалом було придбано більш ніж 2500 одиниць різної техніки, за які було компенсовано 134 млн грн.

Ще більше компенсацій

Проте, уряд вирішив піти ще далі у своєму намірі стимулювати аграріїв купувати українську техніку і запровадив ще одну компенсацію у розмірі 15%, яка називається «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Таким чином держава компенсує аграріям 40% вартості техніки. Здавалося б, це досить привабливо, але не усі аграрії хочуть купувати вітчизняну техніку навіть на таких умовах. Саме такої думки дотримується Юрій Белінський, який не буде купувати вітчизняну техніку навіть, якщо вона буде на 50% дешевше. І справа тут не лише у тому, що вона може бути гіршою за іноземну, а ще й у недовірі до влади. «Коли ти отримуєш дотації, то тебе починають так перевіряти, що ти в результаті віддаєш більше, ніж отримуєш. Ці дотації того не варті, тому навіть якби у нас було бажання купити вітчизняну техніку, ми б за дотаціями чи компенсаціями не звертались», — говорить заступник голови ФГ «Альфа».

Підтверджують проблему недовіри до державних інституцій і у вітчизняного виробника зерносушарок: «Багато аграріїв сумнівається в можливості отримати компенсацію за програмою і не подається для участі в ній. Ми активно їх переконуємо, що брати участь варто, тому що усі наші клієнти, хто подавався, отримали компенсацію у повному розмірі, і процедура є справді максимально простою і зручною», — стверджує Борис Рибачук, заступник генерального директора з розвитку KMZ Industries. Сама процедура і дійсно не складна.

А за даними вітчизняного виробника ґрунтообробної техніки, близько 30-40% їх клієнтів навіть не намагається отримати компенсацію. «Лише 60-70% клієнтів подають документи на компенсацію. Чому цього не роблять усі інші – важко сказати, адже вони працюють із нашими дилерами, а не з нами напряму», — говорить віце-президент з продажу та маркетингу Індустріальної групи УПЕК Роман Гіршфельд.

Але, не дивлячись на деякий скепсис та недовіру, кількість аграріїв, що користуються можливістю заощадити на придбанні сільгосптехніки за рахунок компенсацій постійно зростає. Так, за даними Олени Солохи з Мінагрополітики, за 2018 рік компенсацію отримали більш, ніж 7 тисяч аграріїв, які за цей період придбали більше 17 тисяч одиниць техніки та отримали відшкодування на суму 912 млн грн. І, на думку голови ради директорів «KSG Agro» Сергія Касьянова, у цьому немає нічого дивного, адже усі шукають співвідношення ціна/якість: «Якщо якість близька до іноземного аналогу, а ціна з компенсацією на 30-40% менша, то звісно ми будемо купувати вітчизняну техніку. Усі рахують свої гроші і хочуть мати у своєму господарстві надійні знаряддя».

Якість дає перевагу

Більше того, з такими компенсаціями вітчизняні бренди можуть навіть витісняти з ринку іноземні аналоги, але для цього вони мають бути не гіршими по якості. «На виставці «АГРО-2019» я побачив причеп турецького виробництва. Він хорошої якості і по конкурентній ціні. Проте доставка в Україну і імпортне мито (оскільки Туреччина не є членом ЄС), плюс тут немає їхньої сервісної служби. Тож покупець ще тричі подумає, чи брати такі причепи. Ми пропонуємо аналогічні за якістю причепи, вони мають навіть кращі вісі, та й ціну не набагато вищу, за турецьку. А завдяки тому, що аграрії можуть отримати 25% компенсації від держави, то зрозуміло, у кого вони будуть купувати», — розповідає в інтерв’ю   власник заводу Кобзаренко Анатолій Кобзаренко.

Його хвалив  директор компанії «Titan Machinery» в Україні Юрій Алаторцев: «Технічний рівень вітчизняної техніки неспівставний із тим, що продаємо ми. Ось зробили вони бункер, це ж труна на коліщатках, його неможливо порівнювати із тим, що роблять закордоном. Та і ціни неспівставні. Єдиним виключенням можна назвати завод ім. Кобзаренка, тому що вони і ринок зайняли, і нішу знайшли, і вони мені не дають продавати нічого. Тому знімаю шляпу перед цим заводом, адже вони давлять мене по повній програмі».

А от в агрохолдингу «KSG Agro» купують вітчизняну ґрунтообробну техніку, яка на їх думку не поступається по якості іноземним аналогам. «Ми співпрацюємо з компанією «Elvorti», яка нам надавала свої культиватори на випробування, після чого ми придбали у них ряд агрегатів і тепер усім радимо їх придбати», — стверджує Сергій Касьянов.

Загалом можна зробити висновок, що компенсації дійсно допомогли вітчизняним виробникам сільгосптехніки покращити свої позиції на ринку. Але за умови, що їх техніка і до вступу в дію програми підтримки сільгоспвиробників була якісною та конкурентоспроможною. Саме такої думки дотримується заступник генерального директора з розвитку KMZ Industries, який стверджує, що участь у програмі компенсації не є однією з основних конкурентних переваг на ринку. «Ми успішно будували бізнес до її впровадження і будемо продовжувати робити це після неї – за рахунок постійної роботи над поліпшенням наших продуктів і послуг.

При цьому ми все-таки завдячуємо компенсації тим, що вона привернула увагу багатьох агрокомпаній до українського виробника», — говорить Борис Рибачук. А деякі виробникі впевнені, що дотації стали справжнім порятунком. Якби їх не було, то вітчизняному виробнику було б важко продавати сільгосптехніку. «Цей та минулий рік були досить важкими і без програми компенсації багато вітчизняних виробників були б вимушені призупинити свою роботу», — говорить Роман Гіршфельд. На його думку, продажі сільгосптехніки його компанії без дотацій могли б бути меншими на 20-30%.

 

agravery.com

admin

sdsdsdsdsd