Перспективи використання фітонцидів у захисті рослин

В історичному аспекті до середини XIX ст. людство захищало сільськогосподарські культури без застосування синтетичних препаратів. Лише в ХХ ст. хімічні препарати стали широко входити в практику захисту рослин. Сьогодні у світі пестициди часто використовуються необґрунтовано на мільйонах гектарів. Після тривалої ейфорії від застосування пестицидів людство останніми роками почало усвідомлювати негативні наслідки їхнього використання, зокрема згубну дію на корисні мікроорганізми ґрунту, води, повітря, а також флору, фауну, і, звичайно ж, на людину.

На сьогоднішній день все частіше запроваджують природоохоронні системи захисту рослин, де особливе місце займають натуральні прийоми, зокрема і рослинні засоби, тобто застосування фітонцидного методу захисту рослин. Найсучаснішим і обґрунтованим вважають наступне його визначення.

Фітонцидний метод захисту рослин – це використання у взаємозв’язку з іншими прийомами і методами фітонцидних властивостей рослин та їхніх фітонцидів з метою оптимізації впливу на динаміку кількості популяцій шкідливих і корисних організмів, відповідно ріст і розвиток захисних культур та отримання їхньої біологічно повноцінної продукції.

З огляду на широкий спектр дії фітонцидних рослин та їхніх фітонцидів у захисті рослин, запропонована наступна класифікація за призначенням щодо біологічних ВИДІВ: фітоатрактанти – для приваблювання; фітоарестанти – для створення скупчень; фіто стимулятори – для стимулювання активної дії; фіто репеленти – для відлякування; фітодезорієнтанти – для дезорієнтації; фіто інсектициди – проти шкідливих комах; фіто акарициди – від шкідливих кліщів; фітонематоциди – проти шкідливих нематод; фітородентициди – від гризунів; фіто бактерициди – проти збудників бактеріальних хвороб; фітовірусоциди – проти збудників вірусних хвороб; фіто фунгіциди – проти збудників грибкових хвороб; але лопати – рослини, що впливають на інші рослини, включаючи бур’яни; фітопрепарати для зберігання продукції – рослинні засоби для поліпшення умов зберігання різної продукції.

Найширше застосовувані форми використання фітонцидних рослин та їхніх фітонцидів – екстракти, настої, настойки, соки, відвари, мила, шампуні, олії, дими, аерозолі, суспензії, порошки тощо. Застосовують їх методом обприскування, обпилювання, обкурювання, розкладання (коли рослини або їхні препарати розкладають у місцях призначення), сівби чи садіння (коли рослини розміщують серед або біля культур для знищення, відлякування чи приваблювання біологічних видів) тощо.

Відомо, що біологічна ефективність рослинних засобів трохи нижча, ніж пестицидів. Наприклад, під час використання препаратів тютюну та чистотілу звичайного вона становить близько 60-70 % проти ряду фітофагів, зокрема попелиць, трипсів, клопів, личинок довгоносиків, гусениць лускокрилих молодшого віку. З огляду на це, за першої обробки, коли кількість шкідливих видів перевищує економічний поріг шкідливості не більше, ніж удвоє, доцільна система захисту культур за допомогою фітонцидного методу. До хімічного захисту варто вдаватись при такій щільності популяції шкідників, що перевищує цей показник більше, ніж удвоє. Це дає змогу істотно оптимізувати їх використання, поліпшити екологічну й економічну ситуацію.

Дослідження співробітників НУБІП України (м. Київ), зокрема С.М. Вигери, свідчать, що технічна ефективність дії на шкідливих комах, зокрема попелиць, клопів, гусениць лускокрилих молодшого віку, від застосування розчинів соків ряду фітонцидних рослин за певних умов на 10-15 % вища, порівняно з їхніми настоями чи відварами. Це свідчить про перспективність використання соків фітонцидних рослин у захисті сільськогосподарських культур.

Приготування і застосування фітонцидних рослин проти шкідливих організмів має свої особливості. Збирають здорові рослини за сухої погоди, коли на них зовсім немає роси. При цьому надзвичайно важливе значення має фаза розвитку рослин, в яку їх зрізують. Як правило, для використання надземної маси рослин найефективніша фаза початку цвітіння. В цей період значна кількість видів рослин нагромаджує найбільше активних хімічних сполук. Кореневища, корені, цибулини в основному збирають по закінченні вегетації рослин.

Використовують рослини як свіжими, так і підсушеними або висушеними. Просушування їх проводять, як правило, в добре провітрюваних та затінених місцях, розкладаючи тонким шаром і регулярно перевертаючи. Прискорення підсушування рослин, але не на сонці, дозволяє зберегти в них більше активних сполук. Для прискорення сушіння сировини кореневища та великі соковиті стебла розрізають. Висушену сировину зберігають у сухих, темних, провітрюваних приміщеннях, у мішкотарі або паперових ящиках.

Використовуючи рослини як свіжі, так і висушені, перед приготуванням розчинів їх подрібнюють. Це викликано тим, що активна речовина найкраще вилучається з дрібних частин рослин. Так, листки, суцвіття та траву подрібнюють до 5 мм, стебла та кореневу систему – до 3-4, а насіння – до 0,5 мм. Для розрізування рослин використовують ножі, ножиці, секатори, сокири, січкарні, сікачі тощо.

Для приготування соків подрібнені рослини пропускають через м’ясорубку, а потім сировину поміщають під прес.

Для приготування настоїв подрібнену масу поміщають у різні ємкості, краще емальовані й заливають теплою водою або окропом.

Готуючи відвари, масу кип’ятять рекомендований проміжок часу на слабкому вогні.

За потреби тривалого зберігання приготовлений розчин відразу ж заливають у посуд та щільно закривають. Зберігають сировину в прохолодних темних місцях.

Перед використанням робочі розчини обов’язково проціджують. Для кращого прилипання робочого розчину до рослин, як правило, в нього додають певні речовини, зокрема розчинене господарське мило з розрахунку 30-50 г на 10 л, мелясу тощо. Обприскують робочим розчином, для поліпшення ефективності, в теплу погоду, вранці чи ввечері до випадання роси.

Працюючи з фітонцидними рослинами, дотримуються правил техніки безпеки, зокрема:

1. Працюючи з фітонцидними рослинами, використовують рукавиці та захисний одяг.

2. Готуючи порошковидні препарати, ніс та рот захищають респіраторами, а очі – захисними окулярами.

3. Робота з рослинами виключає паління та вживання страви в цей період.

4. Не допускаються до роботи з фітонцидними рослинами діти, вагітні жінки, хворі, особливо на алергійні хвороби.

5. Зберігають сировину в закритих приміщеннях з етикеткою на кожній ємкості.

6. Після роботи посуд та обприскувачі ретельно промивають.

7. Продукцію на оброблених фітонцидними рослинами ділянках перед вживанням обов’язково миють.

8. Не допускають попадання робочого розчину на стиглу рослинну продукцію, яку найближчим часом будуть вживати. Відходи фітонцидних рослин та використані розчини закопують у землю.

9. Після роботи з рослинами ретельно миють руки з милом, а лише потім – обличчя.

Одним із заходів фітонцидного захисту є використання настоїв, витяжок та відварів, виготовлених з диких та культурних рослин. В ході досліджень проведених в лабораторії екології і захисту рослин державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України впродовж 2001-2010 рр. досліджували ефективність настоїв, витяжок та відварів, виготовлених з диких та культурних рослин проти зеленої яблуневої попелиці (Aphis pomi Deg.), котра є одним з найбільш небезпечних шкідників яблуневого саду, і особливо молодих насаджень яблуні. Актуальність досліджень обумовлена необхідність максимального скорочення хімічних обробок саду з метою отримання екологічно чистої продукції.

Застосовуючи традиційний хімічний та біологічний захист яблуні було встановлено, що обприскування яблуні проти зеленої яблуневої попелиці 20 % імідаклопридом (0,25 л/га) та 70 % імідаклопридом (0,07 кг/га) вже у першу добу після обробки викликало загибель близько 99 % попелиць, що на 2-3 % перевищувало відповідний 25 % дельтаметрину (0,10 кг/га) та 48 % тіаклоприду (0,25 л/га). Інсектицидна активність препаратів 20 % ацетаміприду та 25 % тіаметоксаму була нижчою і становила 94,0-94,8%.

Із фітонцидних препаратів максимальну інсектицидну активність проти фітофага відмічено у настоїв тютюну справжнього (Nicotiana tabacum) та деревію звичайного (Асhillеа тіllefoliит), від дії яких загинуло, відповідно, 97,8 та 93,6 % попелиць. Дещо нижчі результати отримані від застосування настоїв блекоти чорної (Hyoscyamus niger), бузини трав’янистої (Sambucus ebulus) та ромашки аптечної (Маtricarіа сhатотіllа), ефективність яких варіювала від 84,4 до 87,5 %. Тобто доведено високу ефективність фітонцидного захисту яблуні від яблуневої попелиці, що дозволяє знизити пестицидне навантаження на довкілля і суттєво економити кошти на придбання заходів захисту рослин.

Станкевич Сергій Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва;
Броун Ігор Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук

admin

sdsdsdsdsd