Повернути молочні ріки. Як земельна реформа впливає на виробництво молока?

Осінь в Україні минає під знаком земельної реформи. Буквально вчора під Верховною Радою пройшли мітинги “за” та “проти” швидкого старту ринку землі. А сьогодні, 13 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект 2178-10, який встановлює правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається набуття прав власності на землі сільгосппризначення юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці. Законопроект передбачає обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об’єднаної громади, 8% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України. 

Земельна реформа стосується не тільки пайовиків-пенсіонерів, дрібних та середніх фермерів чи власників агрохолдингів. Зміна правил гри опосередковано вплине на всіх громадян України — від наймолодшого до найстаршого. Зокрема, за умови, якщо вони споживають молоко.

Справа в тому, що для утримання корів господарству потрібна кормова база. За словами керівниці проекту “Гуртовий збут молока” Асоціації виробників молока (АВМ) Олени Жупінас, в Україні відсутній ринок кормів — сіна, силосу та сінажу, які становлять до 70% раціону тварин (решта — зерно, комбікорми тощо — Ред.) та на які припадає половина собівартості молока в сільському господарстві. Як правило, власники ферм самостійно вирощують однорічні та багаторічні трави, з яких потім виготовляють необхідні корми, збирають зелену масу. Загалом, щоб прогодувати одну корову, треба засіяти кормовими культурами від 1,5 до 2 га ріллі.

“Відкриття ринку землі буде вигідним для тих, хто вирощує високоліквідні культури — кукурудзу, соняшник. А коровам потрібне низьколіквідне сіно”, — зауважує  виробнича директорка ФОП Дядечко Олександра Ковтун. Відповідно, ринок кормів з’явиться не скоро.

На тіньовому ринку сільгоспземель один гектар коштує до $2 тис. Після запровадження вільного обігу ціна може вирости вдвічі. В Україні серед усіх підприємств, які утримують корів, найбільшу частку (41,2%) займають молочно-товарні ферми, в яких від 100 до 499 голів. Отже, власникам таких ферм, щоб задовольнити свої потреби у кормовій базі, знадобиться від кількасот тисяч доларів на викуп землі. За умови, якщо ринок таки відкриють.

Коли це станеться і чи станеться взагалі — відповіді на ці питання не знає ніхто, невідомі ані остаточна дата старту ринку, ані умови захисту прав орендарів. А молочний бізнес потребував та потребує значних інвестицій, тож ризикувати ніхто не готовий. “За останній рік ми вклали у тваринництво біля $400 тис., побудували нову ферму. Зараз у нас 120 дійних голів, щодня здаємо до 2800 л молока на заводи. Планували нарощувати поголів’я, але сьогодні розвиток тваринництва відійшов на другий план. Потрібно акумулювати гроші на купівлю землі. Бо якщо її не буде — навіщо нам тваринництво?”, — розповідає директор ТОВ “Полковничий хутір” Віталій Орловський.

Збирати на землю без наслідків для виробництва не вдасться — галузь потребує високих матеріальних затрат. А за останні три роки середній рівень рентабельності виробництва молока становив 20,5%. За словами консультанта Всесвітньої продовольчої організації (FAO) Андрія Панкратова, на виробників молока суттєво впливає стан невизначеності, в умовах якого вони сповільнюють інвестування в розвиток виробництва. А це вже може спричинити зменшення виходу молока та кормів.

Ми вже писали про те, що у першому півріччі 2019 року у Асоціації виробників молока зафіксували найбільше падіння кількості поголів’я за останнє десятиліття – мінус 6%. Як розповідала  віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, за останній рік втрачено 100 середніх молочно-товарних ферм розміром 200-300 корів. Олена Жупінас схвильована тим, що наразі підприємства скорочують поголів’я корів швидше, ніж одноосібники. Проте кількість молока падає непропорційно — корів хоч і стає менше, але зростає їхня продуктивність, удосконалюються технології доїння.

 

Анастасія Карпенко
журналіст Agravery.com

admin

sdsdsdsdsd