Прогноз розвитку хвороб на посівах ріпаку у 2020 році

Прогноз розвитку хвороб ріпаку в 2020 році складено на основі звітів відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків обласних управлінь фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів.

Агрокліматичні умови 2019 року виявилися в цілому нестандартними для росту й розвитку рослин ріпаку озимого у більшості областей країни, аномально теплі лютий і березень, більш прохолодний квітень, надмірно вологий травень, сухий спекотний червень обумовили нерівномірність проходження фенофаз росту й розвитку культури, зниження стійкості рослин до інфекційних хвороб. Через нерівномірність розподілу атмосферних опадів, вологості повітря, перепадів температур спостерігалася істотна строкатість поширення хвороб на ріпакових полях у розрізі ґрунтово-кліматичних зон, областей, районів, окремих полів.

Чорна ніжка (гриби родів Pythium Pringsh., Rhizoctonia DC, Olpidium ABr., Alternaria Nees). Восени 2018 р. на сходах ріпаку озимого хворобу виявляли на 1,24 тис. га, або 1,7% від обстежених 72,67 тис. га культури. Можна констатувати, що порівняно з позаминулим 2017 р. поширення хвороби знизилось на 0,5%. Найбільше поширення хвороби спостерігалося в господарствах Київської області. Чорною ніжкою було уражено в середньому 1,0% рослин на площі 1 тис. га (48% обстежених площ) посівів ріпаку. Незначне поширення хвороби (2,5–14% обстежених площ) виявлялось в Закарпатській, Вінницькій та Тернопільській обл. з ураженням 0,5–2,0% рослин.

Восени 2019 року поширення чорної ніжки виявлено в посівах ріпаку озимого лише в Тернопільській області, де хворобою було уражено 0,4% рослин на 6% обстежених площ культури.

Ураження рослин ріпаку озимого чорною ніжкою ускладнить перезимівлю ослаблених рослин, спричинить розвиток кореневих гнилей після відновлення вегетації в 2020 році. Насамперед хвороба поширюватиметься за умов прохолодної дощової погоди та невчасного знищення ґрунтової кірки, особливо на ущільнених, бідних на поживні речовини ґрунтах.

Бактеріоз коренів (Хаnthomonas campestris pv. campestris Dowson.; Pseudomonas fiuorescens pv. nарі Peresypkin)Восени 2018 р. хворобою було уражено поодинокі рослини ріпаку озимого, а навесні 2019 р. хворобу виявляли на 2,75 тис. га (3,8% обстежених площ) посівів культури. Найбільше поширення бактеріозу спостерігалося в господарствах Київської (68% обстежених площ) та Вінницької (61%) областей, де було уражено 1–3%, в осередках 5–7% рослин.

В господарствах Волинської, Тернопільської і Житомирської областей бактеріоз виявляли на 23–26% обстежених площ з ураженням 0,4–3% рослин. Незначне поширення бактеріозу (1–8% обстежених площ) спостерігалося в Рівненській, Чернігівській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській обл. за ураження 1–3% рослин.

Навесні 2020 р. бактеріоз коренів уражуватиме рослини ріпаку озимого передусім за умов неякісного передпосівного обробітку ґрунту під посів ріпаку, що спричинятиме оголення кореневої шийки; за недотримання оптимальних строків сівби, яке знижуватиме зимостійкість рослин у разі відсутності сталого снігового покриву; утворення тривалої льодової кірки на полях; різких перепадів температур, механічного пошкодження рослин.

Снігова плісень (Calonectria graminicola Wr.). Навесні 2019 році захворювання зареєстровано лише в господарствах Новоселицького району Чернівецької області у вигляді випрівання окремих рослин та невеличких осередків – 1–2% загиблих рослин, як правило, на перезволожених низинних ділянках поля. В інших областях хвороба виявлялась лише на поодиноких рослинах.

За сприятливих для поширення умов (виснаження рослин через подовження вегетації під сніговим покривом за непромерзлого ґрунту; утворення притертої льодової кірки взимку й на початку весни; внесення високих доз азотних добрив восени) навесні 2020 р. прогнозується прояв снігової плісені на ріпаку озимому від незначного до помірного ступеня ураження, здебільшого у західних, північних і центральних областях переважно на перезволожених ділянках з перерослими та недорозвинутими рослинами.

Несправжня борошниста роса (пероноспороз) (Peronospora brassicae Gaeum.) виявлялась повсюди у посівах ріпаку озимого. Навесні 2019 році в господарствах Тернопільської, Івано-Франківської та Полтавської областей хвороба була поширеною на 72–100% обстежених площ культури з ураженням 8–12% рослин за інтенсивності розвитку 2–3%.

Загальний вигляд посівів ріпаку озимого уражених несправжньою борошнистою росою
Загальний вигляд посівів ріпаку озимого уражених несправжньою борошнистою росою

На 25–42% обстежених площ культури в господарствах Закарпатської, Рівненської, Волинської, Хмельницької, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Чернівецької та Херсонської областей несправжньою борошнистою росою було уражено 3–15%, осередково до 20–25% рослин за розвитку хвороби 0,2–5%.

Незначне поширення хвороби (10–20% обстежених площ) спостерігалося в господарствах Львівської, Черкаської, Чернігівської, Луганської, Миколаївської областей, де було уражено 3–17% рослин з інтенсивністю розвитку 1,3–5,0%.

Діагностичні ознаки проявлення несправжньої борошнистої роси на розеткових листках
Діагностичні ознаки проявлення несправжньої борошнистої роси на розеткових листках

Восени під урожай 2020 р. несправжня борошниста роса була поширена на розеткових листках сходів ріпаку озимого в господарствах Рівненської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької обл., де було уражено 1–5% рослин за інтенсивність розвитку 0,2–0,5% на 13–18% обстежених площ культури. В Миколаївській обл. пероноспороз виявлявся на 20–30% обстежених площ, де було уражено та 4–7% рослин. В господарствах Черкаської обл. хворобу було виявлено на 6,2% площ із обстежених 1,372 тис. га. Тепла погода з сильними туманами сприяла поширенню хвороби наприкінці жовтня в господарствах Звенигородського, Тальнівського, Смілянського, Лисянського, Корсунь- Шевченківського районів, де уражено в слабкому ступені 2,2% рослин. Найбільше ураження – 7% рослин у фазі 2–8 розеткових листків спостерігалося в Тальнівському районі.

З огляду на значний запас інфекції збудника хвороби в рослинних рештках, ґрунті, зараженому насінні й уражених з осені рослинах ріпаку озимого, в 2020 р., за умов прохолодної дощової весни, в першій половині літа можна очікувати ймовірний розвиток хвороби на культурі від помірного до інтенсивного.

Альтернаріоз (чорна плямистість) (Alternaria brassicicola Wilt.; Alternaria brassicae Sacc.) виявлявся в посівах ріпаку в усіх ґрунтово-кліматичних зонах. Більш інтенсивно хвороба розвивалася в господарствах Тернопільської, Житомирської, Вінницької, Запорізької та Полтавської обл., де на 50–100% обстежених площ культури хворобою було уражено 2–9% рослин за інтенсивності розвитку 0,1–2,5%.

Уражений листок ріпаку альтернаріозом
Уражений листок ріпаку альтернаріозом

У господарствах Рівненської, Івано-Франківської, Закарпатської, Хмельницької, Київської, Кіровоградської, Дніпропетровської та Херсонської областей на 22–41% обстежених площ хворобою було уражено 4–6, в осередках 8–11% рослин за розвитку хвороби 0,2–4%. При дозріванні культури уражено хворобою 3–7% стручків за інтенсивності розвитку 0,2–5%.

На 8–19% обстежених площ посівів ріпаку в господарствах Луганської, Донецької, Одеської, Сумської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей альтернаріозом було уражено 1–3, макс. 6% рослин за інтенсивності розвитку 0,7–3%. Ураженість хворобою стручків ріпаку становила 2–5, осередково 7–10%.

В осінній період під урожай 2020 р. альтернаріоз виявляли на розеткових листках поодиноких рослин повсюди, особливо на ранніх посівах ріпаку озимого. Більш інтенсивне поширення хвороби відбувалося в господарствах Тернопільської, Київської областей з ураженням 1–5% рослин за розвитку хвороби 0,5–1% на 5% обстежених площ культури. В Черкаській області альтернаріоз уразив розеткові листки на 2,2% рослин з інтенсивністю розвитку 1% на 11,8% обстеженої площі культури.

Діагностичні ознаки альтернаріозу на гілках
Діагностичні ознаки альтернаріозу на гілках
Уражений стручок альтернаріозом
Уражений стручок альтернаріозом

Суттєве накопичення інфекції в уражених рештках, насінні капустяних культур створює передумови для прогнозування повсюдного розвитку альтернаріозу в 2020 р. Характер розвитку хвороби залежатиме від погодних умов у період вегетації рослин. Ймовірний епіфітотійний розвиток хвороби, насамперед у загущених, забур’янених, полеглих посівах ріпаку озимого, в разі передозування органічних і азотних добрив, за умов випадання атмосферних злив з вітрами після тривалої засухи, за температури навколишнього середовища вище 22°С; за випадання рясних рос у нічні години.

Фомоз (рак стебла, некроз кореневої шийки) (Phoma lingam Desm.) виявлено на 13,44 тис. га (18,5% обстежених площ) ріпаку озимого переважно в господарствах західних і центральних областей. Найбільш широке поширення хвороби зафіксовано в господарствах Київської і Полтавської обл., де було уражено 2–8, максимум 15% рослин за інтенсивності розвитку 0,5–3% на 68–100% обстежених площ культури. У Львівській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій і Миколаївській обл. фомоз виявлено на 25–40% обстежених площ ріпаку озимого, де уразив 1–7, максимум 11% рослин за інтенсивності розвитку хвороби 0,1–3%.

Зовнішні ознаки проявлення фомозу на стеблах і гілках
Зовнішні ознаки проявлення фомозу на стеблах і гілках

В господарствах Волинської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької, Донецької та Одеської областей поширення фомозу коливалося в межах 2–6%, осередками 7–11%, за інтенсивності розвитку 0,5–3% на 4–18% обстежених площ. Найбільшого розвитку хвороба набула в осередках Лисянського району Черкаської області, де було уражено в середньому 15% рослин із розвитком хвороби 3,6%.

Обстеження посівів ріпаку озимого під урожай 2020 р. показало, що фомоз був поширений на розеткових листках рослин у господарствах Миколаївської області, де було уражено 10% рослин на 40% обстежених площ культури. В господарствах Львівської та Київської областей хворобою було охоплено 1–5% рослин.

З огляду на наявний запас інфекції на рослинних рештках, в насінні, на уражених рослинах ріпаку озимого (весняне боронування посівів з нанесенням рослинам механічних пошкоджень, за частих опадів і високої вологості повітря у фазі цвітіння ріпаку) в 2020 р. прогнозується розвиток фомозу від помірного до інтенсивного ступеня ураження.

Біла (склеротініоз) і сіра (ботрідіоз) гнилі (Whetzelinia sclerotiorum dBy. і Botrytis cinerea Fr.). Минулого року весняно-літня засуха у більшості областей стримувала поширення і розвиток на ріпаку білої та сірої гнилей. В господарствах Донецької обл. на 19% обстежених площ білу гниль виявлено на 2% рослин, сіру гниль – на 8%. В Тернопільській обл. перед збиранням культури на 5% обстежених площ ріпаку озимого 0,5% рослин було уражено білою гниллю і 0,4% рослин – сірою гниллю; ураженість стручків гнилями була в межах 0,7%. В господарствах Кіровоградської обл. на 11% обстежених площ культури 2% рослин було уражено сірою гниллю.

У 2020 р. розвиток гнилей за сприятливих гідротермічних умов (вологість 60–90% і температура повітря 17–270С у фази цвітіння – зеленого стручка рослин) відбуватиметься передусім на забур’янених, загущених полеглих посівах, на полях, де ріпак розмістили після незадовільних попередників (соняшник, льон, коноплі, конюшина, соя, гречка).

Біла плямистість (кільцева плямистість, або сіростеблість) (Cercosporella brassicae v. Hochn.) мала поширення на ріпаку озимому лише в господарствах Миколаївської області на площі 100 га (4% обстежених площ), де було уражено в середньому 4% рослин за інтенсивністю розвитку 5%. В інших центральних і південних областях за дефіциту опадів та високої температури повітря у квітні та червні біла плямистість на рослинах виявлялась рідко на поодиноких рослинах.

Біла плямистість
Біла плямистість

Беручи до уваги наявність певного запасу інфекції збудника білої плямистості на уражених рештках капустяних культур, в зараженому насінні та уражених рослинах ріпаку озимого (за умов прохолодної весни у фази бутонізації – цвітіння рослин, вологості повітря вище 80% впродовж кількох діб, довготривалого зберігання роси на листках ріпаку) ймовірний розвиток хвороби у 2020 р. на ріпаку озимому буде від слабкого до помірного ступеня ураження.

Борошниста роса (Erysiphe communis Grev. f. brassicae Hamari) була поширена в господарствах Миколаївської обл. на 10% площ від обстежених 2,5 тис. га, де було уражено 2% рослин за інтенсивності розвитку хвороби 5%. В інших південних та центральних областях хвороба виявлялась на поодиноких рослинах за незначного розвитку.

За сприятливих для розвитку борошнистої роси умов впродовж вегетації (суха спекотна погода, чергування тривалих засух з короткочасними дощами, тривала втрата тургору листків; недотримання сівозміни і просторової ізоляції між капустяними культурами, внесення високих доз азотних добрив, наявність запасу інфекції в рослинних рештках) у 2020 р. прогнозується розвиток хвороби на ріпаку озимому від незначного до помірного.

Діагностичні ознаки циліндроспоріозу на листках
Діагностичні ознаки циліндроспоріозу на листках

Циліндроспоріоз (світла плямистість) (Cylindrosporium concentricum Grev.) у сезоні 2019 року проявився у посівах ріпаку озимого в господарствах Тернопільської обл. на 15,5% площі від обстежених 2,1 тис. га на 2,2% рослин з незначним ступенем ураження. Незначне поширення хвороби зафіксовано в господарствах Львівської (на 2% площ від 5,9 тис. га обстежених) та Одеської (2,5% площ від 7,9 тис. га обстежених) областей з ураженням 2% рослин за інтенсивності розвитку хвороби 0,5%.

Восени минулого року (третя декада вересня), після короткочасних дощів та відносно високих денних температур жовтня в господарствах Тернопільської області циліндроспоріоз виявлено на 13,0% обстежених площ ріпаку озимого, де в слабкому ступені уражено 0,7–3,0% рослин. Відносно теплий температурний режим впродовж першої половини жовтня сприяв збереженню активності патогену та подальшому поширенню інфекції в посівах культури.

За сприятливих для розвитку хвороби умов впродовж вегетації (висока насиченість повітря вологою, мряка, часті дощі, тумани, вітряна погода, наявність запасу інфекції в рослинних рештках і насінні) у 2020 р. можливий осередковий розвиток хвороби на ріпаку озимому від незначного до помірного.

Вертицильозне (Verticillium dahliae Kleb) і фузаріозне в’янення (Fusarium oxysporum Schl. f. conglutinas Bilai) виявляли в посівах ріпаку озимого на поодиноких рослинах, які в результаті ураження в’янули і гинули або передчасно дозрівали у фазу молочно-воскової стиглості зі щуплим насінням. Ураженість рослин культури коливалась в межах 0,1–0,5%.

Фузаріозне в‘янення
Фузаріозне в‘янення

Беручи до уваги певний запас інфекції збудників вертицильозного і фузаріозного в’янення в рослинних рештках і ґрунті, за сприятливих для розвитку хвороби умов (насичена сівозміна капустяними культурами, посів ріпаку після незадовільних попередників: соняшнику, льону, конюшини, сої, коноплі) у 2020 р. ймовірний осередковий розвиток хвороби від слабкого до помірного.

Кила (Plasmodiphora brassicae Wor.) була вперше виявлена під час маршрутних обстежень на окремих площах ріпаку озимого у фазу 3–5 пар розеткових листків на 8,0–12% рослин на площі 10 га в Старосамбірському районі Львівської обл. Уражені рослини мали пригнічений вигляд, відставали в рості та розвитку, нижні листки набували жовто-зеленого, жовто-бурого антоціанового забарвлення. За сухої спекотної погоди рослини в’янули, поникали і гинули, легко висмикувались із ґрунту. На коренях молодих рослин хвороба проявлялась у вигляді потовщення центрального кореня, а на дорослих рослинах – у вигляді наростів неправильної бульбоподібної форми або пальцеподібних потовщень від 1 мм до 5 см у діаметрі.

За сприятливих умов для зараження рослин (рН ґрунту 5,2–5,8, вологість ґрунту 75–90%, температура повітря 18–25°С, вирощування культури після незадовільних попередників: капусти, редиски, редьки, турнепсу, брукви; наявності в посівах бур’янів – редьки дикої, грициків звичайних, капусти польової та ін., наявності запасу інфекції в ґрунті) у 2020 р. можливий осередковий розвиток хвороби на ріпаку озимому від незначного до помірного.

 

agronom.com.ua

admin

sdsdsdsdsd