Сівба озимих зернових: Нові правила диктує природа

Строки сівби озимих зернових культур залежать від багатьох факторів. Одним із головних є клімат. Кліматичні умови в Україні в останні роки, порівняно з минулим століттям, змінилися майже кардинально. Зима стає більш європейською. Який же вплив сучасних кліматичних умов на сівбу озимини восени?

Довгий час вважалося, що залягання снігового покриву у нашій зоні триває з 25 листопада до 20 березня. Тобто коли сніг випадав, то й залягав фактично на всю зиму. З одного боку, це було добре, тому що він захищав озимі від екстремальних температур. В останні роки стабільного снігового покриву в зимовий період ми не маємо (у кращому випадку сніг тримається один місяць). Негативно впливає на перезимівлю озимих і, відповідно, їх урожайність ситуація, коли він зійшов, і відразу повернулися сильні морози.

«Раніше у нас строки сівби озимої пшениці були від Першої Пречистої до Другої, тобто починалися із 25 серпня і закінчувалися 20 вересня, що вважалося вже відносно пізнім строком. В останні десь років 10 ці терміни значно зрушилися. Навіть є випадки, коли озиму пшеницю сіють у листопаді й отримують досить нормальні результати за врожайністю», — розповідає кандидат сільськогосподарських наук Іван Свидинюк. — Я завжди дуже переживаю за пізні строки сівби, бо на моїй пам’яті були роки (1997–1998), коли пшениця, посіяна після 25 вересня, не давала нам врожаю. Чому? Тому що були ранні зими, культура виходила в зиму не розкущена, а ситуацію погіршувала ще й пізня весна. Тоді можуть бути дуже негативні результати. Коли ми сіємо пшеницю у пізні строки, то вона просто-напросто не встигає кущитися, не дає додаткових пагонів, і ми отримуємо врожай тільки за рахунок центрального пагона», — пояснює науковець.

Найкраще, коли пшениця йде у зиму, маючи два або три пагони у кущі. Ось тоді вона переносить зимовий період нормально і дає гарний урожай наступного сезону.

«Бувають випадки, але дуже рідко, коли і весною відбуваються процеси кущення і теж утворюються відносно продуктивні пагони. За 25 років роботи пам’ятаю лише три таких, коли пшениця утворювала ще один продуктивний пагін у весняний період, але це відбувалось за дуже раннього відновлення вегетації і за прохолодної погоди. Аграріям важко щось прогнозувати, тому що вони не мають довгострокового прогнозу погоди. Прогноз, навіть на два тижні (за даними спеціалістів Гідрометеоцентру), справджує­ться лише на 75%», — зазначає експерт.

19 386 63 1

Дуже важливим агротехнологічним фактором є правильні підходи до застосування підживлень азотом озимої пшениці у весняний період. Цей прийом з урахування всіх параметрів розвитку посівів і погодних факторів дозволяє забезпечити рослини азотом і процеси формування основних елементів продуктивності (кількість колосків, озерненість колоса тощо). Все ж більшість виробників старається рано підживити посіви азотом, не враховуючи ні час відновлення весняної вегетації, ні густоти пагонів кущення. Це додає весняних пагонів кущення. І тоді на період збирання утворюється 1000–1100 колосків на 1 м². Але кожен колос має тільки 10–15 зерен, коли повинно бути 35–40. Відтак, утворюється багато соломи, але мало зерна. Такі посіви дають лише 40–45 ц/га.

«Помічаю до сих пір у науковій літературі такі підходи, що озима пшениця в осінній період повинна вегетувати 45–55 днів (згідно з загальноприйнятими підходами науковця біолога Носатовського), — ділиться спостереженнями Іван Свидинюк. Але ці підходи і наукові дослідження вважалися правильними минулого століття, коли були зовсім інші кліматичні умови і сорти озимої пшениці. Однак сьогодні за таких змін кліматичних умов осіннього і особливо зимового періодів такі підходи до періоду осінньої вегетації озимих можуть бути хибними. За такої ситуації утворюються 5–6 пагонів кущення, і ми отримуємо дуже загущені посіви перед зимою. Однак вони будуть менш стійкі до зимового періоду. Якщо у нас до тисячі пагонів кущення на 1 м², то цими посівами можна управляти, регулювати процес формування продуктивності посівів і, відповідно, планувати якийсь урожай. Якщо ж ми виходимо з загущеними посівами з зимового періоду, то практично неможливо вже щось зробити».

Складність у тому, що кожен пагін озимої пшениці генетично запрограмований на те, щоб дати колос. І якщо виходити з зими з таким загущеним стеблостоєм, кожен пагінець тягне на себе і поживні речовини, і вологу. Тоді утворюється дуже багато колосків, але мале саме озернення колоса.

Вітчизняні сорти, особливо Одеської селекції, посухостійкі. А сухостійкість якраз пов’язана з морозостійкістю. І, в принципі, над цим питанням селекціонери працювали досить довго, починаючи з союзного періоду і до нині. Тому вітчизняні сорти більш пристосовані для таких екстремальних погодних умов зими. Щодо західної селекції — добрі сорти інтенсивного типу, які здатні давати понад 100 ц/га зерна. Проте за зимостійкістю вони дещо поступаються вітчизняним, але європейські селекціонери зараз починають працювати і над цим. Існують вже й зимостійкі західноєвропейські сорти озимої пшениці, що завозять в Україну.

19 386 63 2

«Із 80-х по 2010 роки приблизно на 2°C зимовий період став тепліший. Навіть вже цей вересень побив багато температурних рекордів. Повинні були почати сіяти з 5 числа місяця. Це вважається початком оптимальних календарних строків сівби. Але 2018 року перехід середньодобових температур повітря через 14–15°C у бік зниження ще не відбувся. Тому не вважаю, що ми вже повинні починати сіяти озимі», — наголошує Іван Свидинюк.

Важливо також зважати на наявність продуктивної вологи у ґрунті. В основних зернових регіонах України, де у нас традиційно розміщують посіви озимої пшениці, на сьогодні в орному шарі ґрунту практично відсутня продуктивна волога. Тому там розпочинати посівні роботи слід лише після випадіння опадів і значного зниження температури повітря.

«Як кажуть, немає сенсу кидати насіння в абсолютно сухий ґрунт. Треба чекати дощів. І відтягувати строки на пізніші навіть до 15–20 жовтня можна. При цьому може бути провокаційна волога. Пройде невеликий дощ, насіння почне сходити, але вологи в глибині ґрунту немає. Тому воно може висохнути просто на корені. Отже, ситуація така, що в абсолютно сухий ґрунт сіяти можна тільки в пізно-оптимальні строки», — радить експерт.

Але у такому разі необхідно десь на 1,5–2 млн штук збільшувати норму висіву (до 6–6,5 млн насінин на 1 га), щоб отримувати врожай за рахунок центральних пагонів, оскільки тоді вже не можна розраховувати на інтенсивне кущення. А коли пройдуть дощі, озима почне рости, і в цей період вже не повинна загинути від посухи.

У середньому строки сівби по Україні змістилися вже на 15–20 днів. Якщо раніше починали десь із 1 вересня, то зараз — із 15, а то й 20.

«Але потрібно посіяти так, щоб розтягнути це не на місяць, а на 10–15 днів максимум. У нас оснащення технікою агрохолдингів дозволяє швидко засіяти. В тих регіонах, де буде спостерігатись нестача продуктивної вологи, і стоїть абсолютно суха погода, сіятимуть, напевно, до 20 жовтня», — пояснює кандидат сільськогосподарських наук.

«Якщо немає опадів: тепло та сухо, то можна сказати, це катастрофа для аграріїв. Адже потрібно затримати ту вологу, щоб менше випаровувалась капілярно».

Під час сівби дають стартову дозу азоту. Коли сіяли озиму пшеницю після гороху або багаторічних трав, то запасів азоту, що залишались у ґрунті після попередників, було достатньо, аби культура нормально увійшла в зиму. Зараз різко змінилися попередники. Багато висівається озимих після кукурудзи, на Сході та Півдні — після соняшнику. В таких умовах науковці радять давати 25–30 кг азоту в осінній період для того, щоб рослини не відчували азотного голодування, і щоб його вистачило для процесів кущення.

 

agro-business.com.ua

admin

sdsdsdsdsd