Український Держгеокадастр на європейський лад – чим вони відрізняються і що запозичити у ЄС?

Держгеокадастр перетвориться на тримача геопросторових даних і скоро позбудеться всіх функцій управління та розпорядження землею. Такі плани ставить уряд перед новим керівництвом. Тож питання нарощення потужностей геоданих про стан земель постає досить гостро.

Відтак, не зайве придивитися до устрою земельних відносин інших країн. Спираючись на європейський досвід і багаторічний досвід Канади й Америки, стає зрозумілим те, що для проведення дієвої та соціально адаптованої політики у сфері землеустрою необхідно мати ширші знання про земельні площі в межах України. Щоби формувати нормативні документи та створювати законопроекти в сфері аграрної політики необхідно враховувати якість землі та її агроекологічний стан. У розвинених країнах зарубіжжя земельні кадастри містять набагато глибший спектр відомостей про земельні ділянки. Наприклад, Європейський сервіс моніторингу землі (Land Monitoring service) пропонує до відкритого перегляду картографічне зображення поверхні європейської території, створене за допомогою дистанційного зондування та функцій ГІС-програм. Інформація даного сервісу містить чималий перелік шарів цифрових даних про різні об’єкти.

У країнах зарубіжжя розвиток земельних відносин тісно пов’язаний із розвитком геоматики, яка дозволяє збільшити візуалізацію просторових даних і надає можливості для вивчення, моделювання та планування розвитку територій.

Наприклад, земельний кадастр Канади чи не найстаріший. Ще у 1960-х роках на замовлення уряду було створено геоінформаційну систему країни (Canada Geographic Information System (CGIS). Крім того, для розвитку територій у межах урядової ГІС-програми було проведено потужний процес інвентаризації земель, в якому й досі беруть участь усі міністерства та відомства, які пов’язані з використанням природних ресурсів.

До численного переліку інформативних шарів цифрових даних європейського сервісу для ГІС Канади необхідно додати «Якість повітря», «Екологічну оцінку території», «Транспортну мережу», «Гідрографію», «Планування території». Крім того, сільськогосподарські землі за здійснення моніторингу в розвинених країнах діляться за придатністю до використання. Наприклад кадастр Канади передбачає розподіл на 7 класів придатності від кращих до гірших. Таких класів у Новій Зеландії є 8.

Дані Держгеокадастру України не мають такого потужного ГІС-ядра, хоч охоплюють усю територію країни. На сайті «Публічна кадастрова карта» враховано лише межі земельних ділянок, їхнє цільове призначення, площу, власників чи землекористувачів. Серед шарів просторової інформації надаються лише:

  • неточна карта агровиробничих груп ґрунтів;
  • ортофотоплани, які не оновлюються;
  • межі кадастрових зон та кварталів, котрі не збігаються з дійсними межами населених пунктів і сільських рад.

Така основа ведення кадастру не дає змогу ефективного управління землями, зокрема сільськогосподарського призначення. Ситуацію погіршує роз’єднаність усіх служб та відомств, відокремленість їх від процесу створення інформативної потужної бази на території об’єднаних територіальних громад, населених пунктів, країни в цілому.

Цілком правильним є рішення Держгеокадастру додавати цифрову інформацію на кадастрову карту. Ліси, площі посівів ярих та озимих культур, місця залягання корисних копалин – ці геодані з’явилися в публічному доступі нещодавно. Плани уряду про з’єднання всіх національних державних реєстрів, звісно, покращить функціонал електронного сервісу даних про землю. Але для цього також необхідно мати на увазі комплексний підхід до моніторингу всієї країни та постійне оновлення даних і розширення цифрової інформації. Водночас, слід враховувати те, що наповнення даних має йти не згори донизу, а навпаки, необхідно відштовхуватися від конкретних умов конкретної місцевості.

Прикладом роботи над потужністю геоданих є робота на базі Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА щодо створення геоінформаційної карти. Для цього в об’єднаних територіальних громадах створено робочі місця з відповідним програмним забезпеченням, за допомогою якого оновлюється та створюється вперше цифрова інформація про містобудівний кадастр. Звісно, цього замало, але в масштабах країни це необхідний крок.

 

agropolit.com

admin

sdsdsdsdsd